Новини науки

Космічний вантаж спочатку досліджували в "чистій кімнаті" на полігоні в Юті, поблизу місця посадки.

Потім капсулу доставили до центру у Хʼюстоні, відкрили і розділили на менші зразки, щоб згодом розіслати 200 вченим у 60 лабораторіях по всьому світу.

Аналіз показав, що ґрунт із Бенну містить аж 10% води, а також близько 5—10% вуглецю.

Як і інші астероїди, Бенну є реліктом ранньої Сонячної системи. Його хімічний склад і мінералогія практично не змінилися з моменту формування — близько 4,5 мільярда років тому. Зразок Бенну допоможе дізнатися більше про розвиток камʼянистих планет, таких як Земля, і про походження життя.

Місію OSIRIS-Rеx відправили до Бенну у 2016 році. Апарат перебував на орбіті астероїда близько двох років, готуючи свій маневр. Тільки в жовтні 2020-го він зібрав перші зразки гірських порід. NASA розраховувало зібрати 60 грамів зразків, проте зонд зміг видобути цілих 250 грамів.

Бенну вважають одним із найнебезпечніших астероїдів для Землі, оскільки є висока ймовірність, що він зіткнеться з планетою наприкінці XXII століття. Розрахунки показують, що в найближчі 150 років цього не станеться — а що буде далі, покажуть додаткові дослідження.