Вітаю Вас, Гість! Реєстрація RSS

        Новини науки

Пт, 19-08-2022
Головна » 2022 » Липень » 9 » Знайшли палац онука Чингісхана у Туреччині
13:59
Знайшли палац онука Чингісхана у Туреччині


Перші розкопки монгольських дослідників поза своєї країни принесли дуже вражаючі результати.

Турецькі та монгольські археологи провели археологічні дослідження в провінції Ван (Туреччина). Розкопки розпочали після того, як вчені з кафедри історії Монгольського державного університету виявили у древніх перських та вірменських джерелах відомості про місцеперебування літнього палацу Хулагу-хана, онука Чингісхана. Події, описані у джерелах, відбувалися у XIII столітті, пише Naked science.

Після цього дослідники проаналізували деякі артефакти, що зараз перебувають у колекції Ванського музею, і дійшли висновку, що це зразки монгольської кераміки та монгольські черепиці — їх порівнювали зі знахідками в Каракорумі, столиці Монгольської імперії в 1220-1260. Поєднавши відомості із середньовічних текстів та дані про місця знахідок, археологи розпочали роботу в полі.

В результаті вони знайшли залишки караван-сараю та керамічної печі, які, на їхню думку, належать до періоду держави Хулагуїдів (Ільханідів). Так у російській історіографії позначають державу, що склалася внаслідок завоювань чингізиду Хулагу (жив у 1217-1265 роках). Також виявлено залишки стін, розташування яких наводить на думку про ханський палац.

Хулагу був одним із найталановитіших монгольських полководців свого часу. Він очолив так званий Близькосхідний похід монголів проти іранських нізаритів (вони ж — ассасини із замку Аламут), Аббасидського (Багдадського) халіфату та султанату Айюбідів (Єгипет та Західна Азія). Всі ці держави впали, на їхньому місці Хулагу заснував своє.

Завойовна політика імперії Чингісхана не змінилася після смерті. Близький Схід стояв у планах. Але руки до нього чомусь довго не доходили. Деякі історики припускають, що Хулагу, син засновника держави Юань Хубілая, довго тягнув з початком близькосхідного походу, тому що на північ від шляху його військ розташовувався Улус Джучи (Золота Орда).

Батий, троюрідний брат Хулагу, на той час як пройшовся кривавим смерчем по російських землях, а й встиг ґрунтовно зіпсувати відносини з правлячим домом. Тому Хулагу міг чекати удару у тил. І тільки після смерті Батия (це трапилося в 1255), поповнивши свої ряди воїнами з Улуса Джучи, він виступив у похід у 1256 році.

Перські історики Рашид ад-Дін та Джувейні писали, що чисельність війська Хулагу становила 70 тисяч осіб. Ці дані підтверджує і вірменський історик Григор Акнерці. Усі джерела — майже сучасники подій, належать до кінця XIII або початку XIV ст.

Швидше за все, Хулагу був буддистом — до речі, археологи припускають, що поруч зі знайденими караван-сараєм та палацом мав бути буддистський храм. Але старша дружина хана була християнкою і покровителькою християн. У джерелах є згадка, що Хулагу збудував для неї храм, який археологи також сподіваються знайти.

Всупереч загальним уявленням, християнами на той час були навіть кочівники — наприклад, наймані, які стали союзниками Хулагу. Також військовий союз із монгольським ханом уклав Хетум I, король Кілікійської Вірменії.

Історики Лев Гумільов та Рене Груссе називали цю військову кампанію чингізиду Жовтим хрестовим походом — саме через участь християн. До речі, початок його майже збігся із закінченням Сьомого хрестового походу, вкрай невдалого для християн: мусульмани розбили хрестоносців і взяли в полон короля Франції Людовіка IX (його довелося викуповувати за чималі гроші).

Хулагу виявився щасливішим та талановитішим за короля Франції, і, на думку ряду істориків, лише смерть великого хана Мунке (четвертий хан імперії чингізидів) у 1260 році змусила його припинити похід (на Єгипет) і влаштуватися в Ірані. Після смерті великого хана зазвичай починалися розбирання між родичами — чого побоювався Хулагу. І не дарма: буквально за два роки взаємні претензії Золотої Орди та Хулагуїдів призвели до військових дій.

На сьогодні знайдено руїни чи трьох, чи чотирьох палаців монгольських ханів. Це палац Хубілая у внутрішній Монголії (КНР), літній палац Амбагай-хана в Ірані та так званий Старий Сарай, він же Сарай-Бату — столиця Золотої Орди. Залишки останнього розташовані на Селітренному городищі Астраханської області. Вище Волгою, на Царевському городищі у Волгоградській області, на думку деяких істориків, знаходився Новий Сарай, або Сарай-Берке, який став столицею Орди в XIV столітті.

Якийсь час тому вийшла низка статей, де просувається гіпотеза про те, що ймовірний Сарай-Берке не міг бути столицею Золотої Орди — з тієї причини, що на місці розкопок немає знахідок монет XIV століття. Гіпотеза не виглядає цілком переконливо, оскільки Цареве городище перебуває у місці, яке було дуже населеним. І археологи, які там працювали, неодноразово відзначали сліди пограбувань — причому дуже старих. Втім, наявність чи відсутність монет у Царовому городищі ніяк не суперечить теорії про те, що Сарай-Берке (або Сарай Аль-Джедід, Новий Сарай) — лише нова назва міста на Селітренному городищі, а вище Волгою було інше місто, не столиця.


За матеріалами Новини науки
Категорія: Цікаві науковцям новини | Переглядів: 64 | Дата публікації: 09-07-2022 | Додав: adminA | Теги: палац онука Чингісхана, Туреччина | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]