Новини науки

Вчені посперечалися про Бога та мультивсесвіт - чому існує саме наш Всесвіт

adminA — Sat, 18 Apr 2026 09:19:45 GMT

Час від часу з’являтимуться такі Всесвіти, які будуть придатними для життя, але людство про них не зможе дізнатися.

Всесвіт, у якому живе людство, ідеально налаштований для нього, але що було б, якби гравітація була слабшою або сильнішою?

Як пояснив професор Пол Халперн, фізик з Університету Святого Йосифа в США, якби гравітація була слабшою, наприклад, зірки та планети, можливо, не утворилися б. "З іншого боку, якби гравітація була набагато сильнішою, то Всесвіт дуже скоро б зруйнувався", – припустив він.

Як пише Бі-бі-сі, існує близько 20 фундаментальних констант природи – їхні точні значення забезпечують дію законів фізики.

"Але звідки вони взялися", – задалося питанням видання. Журналісти міркують, що одні стверджують, що все вказує на Бога, який створив Всесвіт, все ретельно продумавши.

Інші пояснюють це існуванням мультивсесвіту з нескінченною кількістю всесвітів, у кожного з яких свої фізичні константи, і людство просто опинилося в тому, де їхня комбінація дозволяє йому існувати.

"Які шанси, що нам так пощастило? Дехто скаже – досить високі, оскільки в тих безжиттєвих всесвітах нас би просто не існувало, щоб задаватися цим питанням. Це називається антропним принципом", – написало видання.

Фізики ж висунули безліч гіпотез про те, як могли виникнути такі всесвіти. Дві з них заслуговують на особливу увагу.

Інтерпретація множини світів

Перша теорія походить з квантової механіки – науки про крихітні частинки, такі як електрони.

Квантові фізики стверджують, що в цьому світі властивості частинки спочатку не є строго визначеними. Електрон не знаходиться строго тут або там. Натомість існує певна ймовірність того, що він опиниться тут, там або в будь-якому іншому місці.

Згідно з класичною інтерпретацією, ці ймовірності "збігаються" в одну реальність у той момент, коли хтось спостерігає за частинкою – електрон набуває конкретного положення. І все це відбувається в межах відомого нам Всесвіту.

Журналісти зазначили, що хоча це важко осмислити, але принципи квантової механіки широко визнані в сучасній науці.

Вчений Х'ю Еверетт III у 1957 році запропонував паралельну ідею, пізніше названу інтерпретацією "багатьох світів": квантова частинка не приймає один фіксований стан, а "розгалужується" на всі можливі стани одночасно, кожен – у власному Всесвіті.

І коли людина спостерігає за цією квантовою частинкою, пояснював Халперн, її існування теж розділяється: одна версія бачить одну реальність, інші версії – інші. Однак він наголошував, що ці "двійники" не живуть захоплюючими паралельними життями, як показано у кінофільмах.

Видання зазначило, що у теорії мультивсесвіту є свої прихильники. Але деякі вчені її відкидають, оскільки її неможливо ні довести, ні спростувати, а тому вона не може вважатися науковою.

"Бажано, щоб якомога більше явищ пояснювалися простими рівняннями. Але якщо ви в пошуках вирішення задачі звертаєтеся до ідеї нескінченної кількості всесвітів, то навряд чи ви намагаєтеся спростити питання", – прокоментував астрофізик Герайнт Льюїс із Сіднейського університету.

Рослина під ногами, яку всі ігнорують - не просто весняний бур’ян, а порятунок для суглобів

adminA — Fri, 17 Apr 2026 19:37:34 GMT

Коли навесні з’являються перші трави, багато хто бачить у них лише бур’ян і спішить прибрати з газону чи клумби. Та серед цієї зеленої маси ховається справжній скарб для здоров’я – яглиця звичайна.

Ця непоказна рослина вже століттями використовувалася в народній медицині, і сучасні дослідження підтверджують її користь для суглобів, кісток та хрящової тканини.

Яглиця звичайна – багаторічна трав’яниста рослина, яка росте майже всюди: на газонах, узбіччях доріг, у парках і садках. Її зазвичай ігнорують через невелику висоту та скромний вигляд, але саме у листках і стеблах зберігаються корисні речовини: флавоноїди, сапоніни, вітаміни С і К, органічні кислоти. Саме вони сприяють зменшенню запалення, покращують кровообіг у суглобах і зміцнюють хрящі.

Городники назвали корисний бурʼян для суглобів з городу

Використання яглиці традиційне і просте. Листя та стебла збирають у період цвітіння, висушують і застосовують у вигляді настоїв, відварів або компресів. Наприклад, відвари яглиці допомагають зменшити біль і скутість у колінах та ліктях, покращують рухливість і підтримують загальний тонус суглобів. Регулярне застосування навіть у невеликих дозах здатне уповільнити процеси руйнування хрящової тканини.

Ще одна перевага яглиці – доступність. На відміну від дорогих біодобавок чи фармацевтичних препаратів, ця рослина росте під ногами майже скрізь і не вимагає особливого догляду. Збираючи її правильно і використовуючи помірно, можна отримати ефект, порівнянний із багатьма сучасними засобами для підтримки суглобів.!

Таким чином, яглиця звичайна – це не просто весняний бур’ян, а справжній природний помічник для тих, хто піклується про здоров’я суглобів. Настої та відвари з неї допомагають зменшити запалення, зміцнити хрящі та повернути рухливість. Наступного разу, прогулюючись парком або садом, зверніть увагу на цю непоказну рослину – вона під ногами і чекає, щоб стати вашим природним союзником у боротьбі за здорові суглоби

Не брати смартфон із собою у туалет порадив проктолог

adminA — Tue, 14 Apr 2026 21:50:21 GMT

Лікар-колопроктолог порадив не брати смартфон із собою у туалет. Фахівець пояснив, чим це може загрожувати.

За словами лікаря, відволікання на смартфон подовжує сидіння над отвором унітазу, час дефекації збільшується, що обіцяє фізіологічні порушення. Через тривалу напругу гемороїдальних вузлів може розвинутися геморой. Починається компресія судин нижніх кінцівок, що також шкідливо організму.

Лікар-колопроктолог зазначив, що раптовий дзвінок може бути причиною стресу, і це теж негативно впливає на процес спорожнення та його тривалість. Загалом процес дефекації не повинен перевищувати трьох хвилин.

«Використання смартфонів у туалеті – це шкідлива звичка, бо, по-перше, може подовжитися час перебування на унітазі. При тривалому сидінні над отвором унітазу натужування трапляються навіть після дефекації. А від напруги збільшуються гемороїдальні вузли. По-друге, при тривалому сидінні відбувається компресія судин нижніх кінцівок, оніміння ніг», – попередив лікар.

Вчені зробили тривожне відкриття - нерегулярний сон може коштувати життя

adminA — Mon, 13 Apr 2026 21:03:43 GMT

У сучасному світі важко дотримуватись режиму сну. Через інформаційне та емоційне перенавантаження нині люди часто досить хаотично вкладаються у ліжко та прокидаються. Однак, як з’ясували вчені, такий спосіб життя здатний суттєво нашкодити здоров’ю, а іноді й коштувати життя.

Про це повідомляє видання ЗМІ.

Може здатися, що, жертвуючи сном, людина наражається лише на безлад у власних думках та млявість протягом дня. Проте насправді наслідки нерегулярного сну можуть виявитися значно трагічнішими. Фінські науковці здійснили масштабне дослідження та з’ясували, як саме вечірні звички впливають на здоров’я людей.

Переважно вчені звертають увагу на тривалість сну. Однак нерідко наукова спільнота нехтує часом відходу до сну та пробудження.

Фінські науковці під час свого дослідження використали смарт-годинники та фітнес-трекери та з’ясували, як впливає на стан здоров’я саме режим сну. Загалом вдалося відстежити показники 3 231 добровольця віком 46 років. Як з’ясувалось, серед людей, які нехтують режимом, ризик виникнення серцевого нападу вдвічі вищий, ніж у тих, хто вчасно засинає та прокидається.

“Наші дані свідчать про те, що регулярність відходу до сну є надзвичайно важливою для здоров’я нашого серця”, — зазначає дослідниця Лаура Науха.

Як пояснюють науковці, людський організм підкорюється циркадним ритмам. Йдеться про внутрішній біологічний годинник, який безперервно працює. Зокрема, від нього залежить обмін речовин та гормональний баланс. Коли ж людина не дотримується режиму сну, циркадні ритми збиваються. У підсумку повноцінного відновлення серцево-судинної системи під час сну не відбувається.

Щоправда, як зауважують вчені, стан здоров’я залежить не лише від режиму сну, але й від його тривалості. Адже найбільшої шкоди серцево-судинній системі завдає нерегулярний сон тривалістю менше 8 годин.

Науковці додають, що шкідливим може бути й надмірний сон. Люди, які сплять по 10–12 годин, наражаються на ризик розвитку цукрового діабету.

Що станеться з людством у разі повної зупинки Землі - планета в інерційній пастці

adminA — Mon, 13 Apr 2026 16:30:33 GMT

Науковці фіксують незначне уповільнення обертання нашої планети, яке наразі помітне лише надточним приладам, проте сценарій повної зупинки Землі виглядає справжнім апокаліпсисом. За прогнозами видання Lere, раптове припинення обертання спричинить катаклізми, масштаб яких перевищує наслідки глобальної ядерної війни.

Першим ударом стане колосальна інерція, оскільки атмосфера та всі незакріплені об’єкти продовжуватимуть рух на схід зі швидкістю понад 1600 км/год. Це призведе до миттєвого знесення міст, мостів та лісів, перетворюючи поверхню планети на руїни за лічені секунди.

Відсутність відцентрової сили радикально змінить географію Світового океану. Величезні маси води, які зараз утримуються поблизу екватора, поринуть до полюсів, затоплюючи цілі континенти та формуючи абсолютно нову карту суходолу.

Кліматичний баланс також зазнає незворотних змін: тривалість однієї доби дорівнюватиме повному календарному року. Піврічна нестерпна спека на сонячному боці змінюватиметься настільки ж тривалою та крижаною ніччю, що зробить більшу частину планети непридатною для життя.

Найстрашнішим наслідком стане зникнення магнітного поля, яке генерується рухом розплавленого залізного ядра. Без цього захисного щита атмосфера поступово розвіється в космосі, а вбивче сонячне випромінювання безперешкодно досягне поверхні, знищуючи залишки флори та фауни.

Зони, придатні для землеробства та проживання, скоротяться до критичного мінімуму. Це спровокує запеклу боротьбу за ресурси та територію між тими, кому вдасться вижити в перші хвилини катастрофи.

Незважаючи на те, що ймовірність раптової зупинки планети є мізерною, ці розрахунки нагадують про надзвичайну крихкість космічної рівноваги. Життя на Землі повністю залежить від стабільності її фізичних параметрів, які ми звикли вважати незмінними.

8 мільярдів людей Земля вже не може прогодувати

adminA — Sun, 12 Apr 2026 07:31:02 GMT

Земля вже зараз не може стабільно утримувати стільки людей, скільки на ній живе.

У новому дослідженні, про яке повідомляє ScienceAlert, команда під керівництвом еколога Коррі Бредшоу з Університету Флінгерс в Австралії дійшла невтішного висновку: при нинішніх рівнях споживання оптимальна кількість людей на планеті — лише 2,5 мільярда. Нас же зараз 8,3 мільярда — більш ніж утричі більше.

Що відомо коротко

Дослідження базується на більш ніж двох століттях демографічних даних і охоплює глобальний та регіональний рівні
Вчені розрізняють максимальну несучу здатність (~12 млрд) і оптимальну (~2,5 млрд) — ту, за якої людство живе в достатку без руйнування природи
Чисельність населення Землі досягне піку між 11,7 та 12,4 мільярда у 2060–2070-х роках, якщо нинішні тенденції збережуться
Саме ріст чисельності, а не лише надмірне споживання на душу населення, краще пояснює зростання викидів і екологічного сліду
Дослідження опубліковано в журналі Environmental Research Letters

Що це за явище

Несуча здатність — це екологічна концепція, що описує максимальну кількість особин певного виду, яку середовище може підтримувати тривалий час без виснаження ресурсів. Для більшості тварин ця межа визначається просто: їжею, водою та простором.

Людство, однак, унікальне у своїй здатності «обманювати» природу. Ми винайшли добрива, що живляться вуглеводнями, зрошення, медицину та промислове сільське господарство — і завдяки цьому штучно розширили межі того, скільки нас може існувати одночасно. Але саме цей «обман» є головною проблемою: він працює лише доти, доки горять викопні види палива, і залишає по собі колосальний екологічний борг.

Деталі відкриття

Бредшоу та його колеги побудували математичні моделі демографічного зростання, що відстежують зміни чисельності населення та темпів його приросту за останні двісті років. Це перше дослідження, яке проаналізувало зв’язок між душовим темпом зміни населення та довгостроковим середнім розміром популяції.

Виявилося, що до 1950-х років більше людей означало вищий темп зростання — класична екологічна крива. Але з початку 1960-х ця динаміка змінилася: темпи зростання почали сповільнюватися, хоча населення продовжувало збільшуватися.

«Це зрушення ознаменувало початок того, що ми називаємо “негативною демографічною фазою”», — пояснює Бредшоу. — «Це означає, що більше людей уже не веде до швидшого зростання».

Саме в цій фазі, за моделями вчених, населення досягне піку — десь між 11,7 та 12,4 мільярда осіб у пізніх 2060-х або 2070-х роках. Близько 12 мільярдів — це абсолютна максимальна межа несучої здатності. Але ця цифра передбачає масштабний голод, хвороби та конфлікти. Оптимальна ж межа, за якої люди живуть гідно, а природа встигає відновлюватися — лише 2,5 мільярда.

Що показали нові спостереження

Один із найнесподіваніших висновків дослідження стосується причин екологічної кризи. Загальноприйнята думка зводиться до того, що проблема — у надмірному споживанні на душу населення в багатих країнах. Моделі ж Бредшоу показали інше: зміна температурних аномалій, екологічного сліду та загального рівня викидів краще пояснюється зростанням чисельності населення, а не зростанням споживання на одну людину.

Іншими словами, нас просто надто багато — і навіть якщо кожна людина зменшить своє споживання, саме зростання кількості людей продовжуватиме тиснути на планету. Про глобальні наслідки цього процесу — від вимирання видів до деградації екосистем — йдеться й у матеріалі про загрозу найбільшого вимирання за 252 мільйони років.

Симптоми вже очевидні. На початку 2026 року ООН оголосила, що світ перебуває у стані «водного банкрутства». Популяції тварин скорочуються через неможливість конкурувати з людьми за ресурси. Підземні води виснажуються, орні землі деградують.

«Системи життєзабезпечення планети вже зазнають тиску, і без кардинальних змін у використанні енергії, землі та їжі мільярди людей зіткнуться зі зрослою нестабільністю», — попереджає Бредшоу.

Чому це важливо для науки

Дослідження не просто фіксує тривожну статистику — воно пропонує нову аналітичну рамку для розуміння демографії та екології як єдиної системи. До цього такий зв’язок між темпом зміни населення і довгостроковим розміром популяції ніхто не досліджував кількісно.

Важливо розуміти і межі самого дослідження. Автори чесно визнають: у глобальному масштабі занадто багато змінних, щоб врахувати їх усі, тому числа є оцінками, а не точними прогнозами. Крім того, концепція несучої здатності має серйозні етичні виміри: не всі люди споживають однаково, і будь-які розмови про «оптимальну чисельність» населення торкаються болісних питань нерівності та прав людини.

«Земля не може підтримувати майбутню або навіть нинішню чисельність населення без докорінного перегляду соціокультурних практик використання землі, води, енергії та біорізноманіття», — пишуть автори. Подібні тривоги відображає і матеріал про нову модель, що прогнозує гуманітарні катастрофи до середини XXI століття.

Проте дослідники наголошують: час ще є. Менші популяції з нижчим рівнем споживання дають кращі результати і для людей, і для планети, а міжнародне співробітництво здатне змінити траєкторію. Більше про те, як людство вже підходило до критичних екологічних меж, можна дізнатися з огляду екологічних проблем Землі.

Цікаві факти

Чи означає це, що мільярди людей приречені на загибель? Ні. Дослідження описує межі при нинішніх моделях споживання. Перехід до відновлюваної енергії, сталого сільського господарства та більш ефективного використання ресурсів може суттєво змінити ситуацію. Вчені наголошують, що вікно для дій ще відкрите.

Чому оптимальна межа — саме 2,5 мільярда, а не якась інша цифра? Це розрахунок на основі моделей екологічного зростання: така чисельність населення, за якої люди мають гідний рівень життя, а природні системи встигають відновлюватися без штучного стимулювання за рахунок викопного палива. Це не рекомендація скоротити населення, а індикатор масштабу дисбалансу.

Коли населення Землі досягне піку і почне скорочуватись? За прогнозами дослідження, пік припаде на 2060–2070-ті роки і становитиме 11,7–12,4 мільярда осіб. Після цього, якщо нинішні тенденції збережуться, зростання сповільниться і чисельність почне знижуватися.

Якби людство почало жити відповідно до розрахованої вченими «оптимальної» несучої здатності Землі в 2,5 мільярда осіб, нам довелося б заставити «зникнути» понад 5,8 мільярда людей — це більше, ніж усе населення планети ще в 1975 році. Ця цифра як ніщо інше показує, наскільки далеко людство відійшло від рівноваги з природою лише за одне покоління.

Вказав на чотири різних види раку один аналіз крові

adminA — Fri, 10 Apr 2026 21:31:49 GMT

Новий метод аналізу крові зміг одночасно виявити ознаки чотирьох видів раку — печінки, легень, яєчників або шлунка — та розрізнити кілька захворювань печінки та інших органів. Новий підхід заснований на аналізі дрібних фрагментів ДНК, що потрапляють у кров після загибелі клітин, але є суттєво дешевшим за аналогічні тести.

Науковці сподіваються, що їхня розробка допоможе створити універсальні тести для раннього виявлення одразу декількох захворювань. Дослідження опублікували у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Один аналіз крові вказав на чотири різних види раку. І виявився дешевшим за аналоги. Trnava University / Unsplash

Що заважало використовувати аналізи крові в діагностиці раку?

Науковці протягом довгого часу намагаються діагностувати рак за менш інвазивними та більш швидкими методами: наприклад, замість біопсії тканин і МРТ використовувати аналіз крові на ознаки ракових клітин. Один із таких методів, який спершу створили для діагностики інфаркту, допоміг виявити рак у людей без хвороб серця. Лікарі навіть змогли використати менструальну кров, щоб виявити ознаки раку шийки матки з такою ж точністю, як і від аналізу гінекологічного мазка.

Дослідники давно припускають, що для неінвазивної діагностики можна використовувати позаклітинну ДНК, або cfDNA. Фрагменти такої ДНК утворюються після загибелі клітин і ще протягом якогось часу циркулюють у крові. Вони надходять із різних тканин і органів, тому можуть містити інформацію про те, що відбувається в усьому тілі. Особливий інтерес для дослідників становлять закономірності метилювання цієї ДНК — додавання до неї хімічних міток, розташування яких відрізняється у різних тканинах і змінюється внаслідок хвороб.

Проблема полягає в тому, що більшість cfDNA походить від загиблих клітин крові, тоді як фрагменти з пухлин або ушкоджених органів можуть бути дуже рідкісними. Наприклад, на ранніх стадіях раку частка пухлинної cfDNA може складати менш як 0,1 відсотка. Тому такі тести дуже дорогі та трудомісткі й часто орієнтовані на пошук ознак одного чи максимум кількох захворювань. Щоб подолати це обмеження, команда Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі розробила новий метод аналізу крові.

Як змінили підхід до діагностики раку в новому дослідженні?

Науковці запропонували метод аналізу MethylScan, який дозволяє обійти проблему «засмічення зразків» непухлинною ДНК. Він охоплює близько 154 тисяч ділянок геному, які у здорових людей зазвичай містять мало метильних міток. Під час аналізу зразок обробляють спеціальними ферментами, що розщеплюють такі неметильовані або слабко метильовані фрагменти, які створюють «фоновий шум». У результаті залишаються переважно більш метильовані ділянки ДНК, серед яких можуть бути й фрагменти пухлинного походження.

Такий підхід дозволив зафіксувати пухлинний сигнал навіть тоді, коли ракова ДНК становила лише 0,05 відсотка від загальної кількості. Технологію випробували на 1061 зразку плазми та 899 зразках тканин, приблизно половина з яких була отримана від пацієнтів з підтвердженим раком печінки, легень, яєчників або шлунка, а інша — від пацієнтів без раку, які мали доброякісні пухлини або інші захворювання. Загалом модель дуже добре відрізняла зразки людей з раком від зразків без нього: показник точності становив 0,938, де 1,0 відповідає майже ідеальному розрізненню, а 0,5 — випадковому вгадуванню. За налаштування, яке давало лише близько двох відсотків хибнопозитивних результатів, тест виявляв 63,3 відсотка всіх випадків раку і 55,3 відсотка випадків на ранніх стадіях.

Також система правильно визначала, з якого з чотирьох досліджених органів походить пухлина, у 91,7 відсотка випадків для всіх стадій і майже 90 відсотків для ранніх. Це важливо для подальшої діагностики: мультиракові тести мають не лише вказувати, що в організмі є ознаки злоякісного процесу, а й підказувати, де саме шукати його джерело. Крім діагностики онкологічних захворювань, метод спробували застосувати й для розрізнення хвороб печінки. Модель розрізняла гепатити B і C, алкогольне ураження печінки та неалкогольне жирове переродження печінки із загальною точністю 84,7 відсотка.

Як аналіз крові застосовуватимуть далі?

Автори дослідження вважають, що в майбутньому такі підходи можуть стати основою аналізів, які одночасно перевірятимуть організм на кілька станів. Наприклад, за допомогою MethylScan вони виявили ознаки ушкодження тканин: у пацієнтів із хворобами печінки або раком печінки зростала частка «печінкової» cfDNA, а в людей із раком легень — «легеневої».

Водночас вони застерігають, що для таких систем потрібні великі навчальні вибірки, а особливості метилювання можуть відрізнятися між різними групами людей і впливати на результати. Окрім цього, хоча метод здатен виявляти принаймні частину випадків раку на ранніх стадіях, його чутливість на цьому етапі ще не є достатньою, щоб говорити про безпомилковий скринінг.

Як аналізи крові використовують для виявлення хвороб

Оскільки аналізи крові на гепатит C часто вартісні та займають багато часу, науковці розробили систему, яка видає результат за один візит до лікаря.

А у США схвалили аналіз крові для швидкого визначення хвороби Альцгеймера без потреби в МРТ. Його використають на пацієнтах, що вже мають прояви хвороби, для підтвердження діагнозу.

Водночас аналіз крові на рідкісні спадкові захворювання мітохондрій допоміг виявити їх із більшою точністю, ніж навіть генетичний тест.

Астронавти Artemis 2 зробили знімки зворотного боку Місяця і «заходу Землі» - видовище, якого люди ніколи не бачили

adminA — Thu, 09 Apr 2026 21:50:58 GMT

Астронавти місії Artemis II зробили нові знімки сонячного затемнення.

Астронавти NASA, які вперше з 1972 року облітають Місяць, поділилися новими знімками супутника Землі та його зворотного боку, повідомляють CNN та NBS News.

Члени екіпажу історичної місії — Рід Вайсман, Віктор Гловер, Крістіна Кох і Джеремі Гансен — під час прольоту на відстані 406 773 км від Землі втратили зв’язок із планетою на 40 хвилин через відсутність радіовидимості. Зв’язок відновився, коли космічний корабель знову вийшов на освітлену сторону Місяця.

У цей час астронавти стали свідками явища, схожого на те, яке спостерігали астронавти Аполлона-8 у 1968 році, коли Земля ніби «сідала» за Місяць. Знімки, зроблені екіпажем, нагадують кадр 58-річної давнини.

NASA також поділилися новим зображенням сонячного затемнення, що відбулося, коли Місяць закрив Сонце.

Екіпаж місії витратив близько семи годин, фотографуючи і фіксуючи особливості поверхні Місяця, зокрема і зворотний бік, який завжди прихований від Землі і який люди ніколи не бачили на власні очі. Це стало можливим завдяки зміні траєкторії польоту, чого не могли зробити астронавти під час місій Аполлон. Перші зернисті зображення зворотного боку Місяця були отримані ще в 1959 році радянським апаратом Луна-3.

Астронавти зазначили, що зворотний бік Місяця на вигляд місцями коричневий і зеленуватий, а також помітили нові кратери, ймовірно, утворені нещодавніми метеоритними ударами.

«Коли ми були на зворотному боці Місяця і дивилися на Землю, то справді відчували себе не як у капсулі. Вас перенесли на зворотний бік Місяця. І це справді вразило вас. Це був надзвичайний досвід для людини. Ми дуже вдячні за це», — сказав астронавт Джеремі Генсен під час розмови з адміністратором NASA.

Дослідники в NASA вважають, що нові зображення, які зробили астронавти місії Artemis II, можуть допомогти краще зрозуміти процеси, що призвели до утворення Місяця і Сонячної системи.

«Я не можу передати словами, скільки ми вже дізналися і скільки натхнення ви надали всій нашій команді, спільноті місячних науковців та всьому світу тим, що ви змогли принести сьогодні. Ви справді наблизили Місяць для нас. І ми не можемо висловити вам свою вдячність», — зізналася екіпажу наукова співробітниця докторка Келсі Янг.

Що потрібно знати про Artemis II

Artemis II (Артеміда-2) — це другий політ у рамках однойменної програми, але перший, коли на борту ракети-носія Space Launch System (SLS) і в кораблі Orion під назвою Integrity перебувають люди. Четверо астронавтів вирушили в петлеподібну подорож навколо Місяця і назад.

Серед тих, хто опинився в космосі: командир Рід Віземан, пілот Віктор Гловер, фахівчиня Крістіна Кох і фахівець Джеремі Хансен із Канадського космічного агентства.

Очікується, що місія триватиме близько десяти днів. За цей час команда має облетіти навколо Місяця і повернутися назад. Астронавти не здійснюватимуть висадку на супутник Землі.

Artemis II стала першою місією з людьми, яка прямує до Місяця з моменту завершення програми Apollo 1972 року. Останньою місячну поверхню залишала експедиція Apollo 17, і відтоді жодна людина не пролітала навіть повз супутник.

Озвучена разюча причина - чому сивіє волосся навіть у ранньому віці

adminA — Thu, 09 Apr 2026 09:30:18 GMT

Стало відомо, чому в жінок (і не тільки) сивіє волосся навіть у ранньому віці: вчені відповіли на питання, що багатьох цікавить.

Як повідомляє The New York Times, вчені з Медичної школи імені Гроссмана Нью-Йоркського університету виявили ключовий фактор раннього посивіння волосся на основі експериментів, проведених на мишах.

Дослідження присвячене ролі стовбурових клітин, розташованих у волосяних фолікулах. На відміну від ембріональних стовбурових клітин, які можуть розвиватися у безліч різних тканин, дорослі стовбурові клітини виконують більш спеціалізовані функції. Серед них – меланоцити, які відповідають за підтримку пігментації волосся.

Кожен волосяний фолікул містить запас цих незрілих клітин. У нормальних умовах вони переміщуються всередині фолікула і трансформуються у зрілі клітини, які виробляють меланін – пігмент, що визначає колір волосся. Цей процес залежить від специфічних білкових сигналів, які запускають їхню активацію.

У ході тривалого спостереження дослідники відстежували поведінку цих клітин з часом. Спочатку вони могли перемикатися між активним та неактивним станами, підтримуючи безперервне виробництво пігменту. Однак цикли росту волосся, що повторюються, поступово порушували цей механізм.

Оскільки волосяні фолікули постійно зазнавали стресу через випадання та повторного зростання волосся, стовбурові клітини втрачали здатність рухатися та реагувати на необхідні сигнали. Як тільки цей процес зупинявся, починали рости нові волоски без достатньої кількості меланіну, що призводило до появи сивого волосся.

Хоча експеримент проводився на тваринах, дослідники вважають, що аналогічні біологічні механізми можуть відбуватися у людей. Ці результати в кінцевому підсумку можуть сприяти розробці методів, спрямованих на уповільнення або запобігання передчасному посивінню.

Вчені попереджають про глобальну катастрофу для Землі - Світовий океан почав стрімко темніти

adminA — Tue, 07 Apr 2026 21:36:04 GMT

У Світовому океані відбуваються загадкові та тривожні зміни. Останні дослідження Плімутської морської лабораторії свідчать: величезні ділянки водної поверхні почали темніти. Це явище, яке вчені називають «потемнінням океану», охопило вже близько 20% акваторії планети і несе пряму загрозу найбільшій міграції біомаси на Землі.

Морський науковець Тім Сміт та його колеги виявили цю закономірність, аналізуючи супутникові дані за останні 20 років. За його словами, вода стає менш прозорою для світла, що докорінно змінює життя морських екосистем.

Чому океан стає каламутним

Причини потемніння різняться залежно від регіону. У прибережних зонах головним фактором є діяльність людини на суші. Зміни у землекористуванні, зокрема перетворення лісів на сільськогосподарські угіддя, призводять до того, що річки вимивають у море величезну кількість органіки та завислих часток.

«Під час повеней річки переносять набагато більше частинок і розчинених органічних речовин, які надають воді кольору „завареного чаю“», — пояснює Сміт.

Постачання й очищення води

Крім того, добрива з полів стимулюють надмірне цвітіння фітопланктону. Хоча ці мікроскопічні організми є основою життя, їхня надмірна концентрація створює щільний шар, який не пропускає сонячне проміння вглиб.

У відкритому океані ситуація ще складніша. Через підвищення температури та зміни солоності води виникає ефект стратифікації — формування стабільних поверхневих шарів, які не перемішуються. Це концентрує поживні речовини та світло вгорі, провокуючи аномальний ріст водоростей.

«Ми спостерігаємо складну взаємодію змінених глобальних моделей циркуляції та більш локальних змін погоди. Це все сприяє зростанню фітопланктону і вносить вклад у загальне потемніння відкритого океану», — зазначає дослідник.

Щовечора в океані відбувається тиха, але грандіозна подія: трильйони істот (зоопланктон, кріль, дрібні риби) піднімаються з глибин до поверхні, щоб пообідати під покровом ночі. Це найбільша міграція біомаси на Землі, що налічує близько 10 квінтильйонів особин.

Зоопланктон орієнтується на рівень освітленості. Вдень вони ховаються на глибині 200–300 метрів від хижаків, а вночі спливають. Проте потемніння води «стискає» їхній життєвий простір.

«Якщо з’являються затемнені ділянки, площа проживання в поверхневих шарах океану скорочується на десятки, якщо не сотні метрів. Це приблизно якби населення Лондона помістили в Гайд-парк», — порівнює Сміт.

Коли світло не проникає глибоко, хижакам, що орієнтуються на зір (наприклад, тунцю), стає легше полювати у вузькому освітленому шарі, що може зруйнувати харчові ланцюги та підірвати світове рибальство.

Потемніння океану впливає не лише на рибу, а й на здатність планети «дихати». Зоопланктон відіграє ключову роль у кругообігу вуглецю: поїдаючи фітопланктон на поверхні, вони переносять вуглець на глибину. Коли ці істоти помирають, їхні тіла осідають на дні, «замикаючи» вуглець на століття.

Якщо через темну воду зоопланктон перестане опускатися глибоко, вуглець залишатиметься у верхніх шарах і швидше повертатиметься в атмосферу, посилюючи парниковий ефект.

Чи є шанс на порятунок

Науковці вважають, що прозорість прибережних вод можна відновити. Для цього необхідно змінити підходи до землеробства, зменшивши використання добрив та захищаючи ґрунти від ерозії. Проекти на кшталт британського AgZero+ вже працюють із фермерами, щоб зробити сільське господарство кліматично нейтральним і зменшити стік поживних речовин у річки.

Однак боротьба з потемнінням відкритого океану вимагає глобальних зусиль із подолання потепління, оскільки саме зміна температури є головним рушієм «затемнення» планети зсередини.