Новини науки

На зображенні NGC 5530, зробленому Хабблом, видно неоднорідну спіральну галактику з оманливо яскравим центром, спричиненим зіркою поблизу Землі. Пильне око аматора помітило там наднову, саме тоді, коли її світло завершило 40-мільйонний шлях. Фото: ESA/Hubble & NASA, Д. Тілкер

Вплив космічного тиску на морфологію галактики

NGC 4858 — це спіральна галактика, що зазнає надзвичайного “таранного тиску”, коли проходить крізь густе міжгалактичне середовище скупчення Кома. Цей тиск, або “вітер”, виштовхує газ із галактики, витягаючи його у довгі шлейфи, схожі на щупальця медузи. Як зазначає Гаррісон Сушеро, “вона фактично перебуває у вітровій трубі, і її газ забирається вітром”. Через це галактика втратила значну частину свого внутрішнього газу, необхідного для зореутворення.

 Дослідження проводилося в рамках програми ALMA-JELLY за допомогою радіотелескопу ALMA, який дозволив отримати зображення молекулярного газу з високою роздільною здатністю. Ці дані дали змогу вченим змоделювати механізм формування унікальної форми NGC 4858.

Поєднання форми медузи і кролика

Окрім “щупалець”, дослідники виявили структури, схожі на кролячі вуха, які, ймовірно, є викривленими спіральними рукавами. Ці форми виникли під впливом поєднання ротації галактики та тиску з боку гарячої плазми міжгалактичного середовища. Як зазначив Джеффрі Кенні: “іноді газ може бути виштовхнутий, але не покидає галактику — він повертається назад, формуючи галактичний фонтан”.

Цей феномен, відомий як зворотне падіння газу, спостерігається у внутрішньому хвості галактики, де газ, який не досяг швидкості втечі, знову концентрується у спіральних рукавах. Таким чином, навіть у процесі втрати, галактика зберігає певну здатність до регенерації своєї структури.

Місце серед космічних гігантів

Скупчення Кома — один із найщільніших відомих скупчень галактик, до якого входять понад 1000 галактик, здебільшого еліптичних. NGC 4858, будучи спіральною, розташована на периферії, де умови для зореутворення ще залишаються сприятливими. Однак її високий темп утворення нових зірок поступово вичерпує залишки газу, що може привести до припинення зореутворення в майбутньому.

Темна матерія, яка складає більшість маси скупчення, утримує структуру разом, водночас дозволяючи таким галактикам, як NGC 4858, взаємодіяти з міжгалактичним середовищем, зазнаючи радикальних трансформацій. Такі об’єкти ілюструють не лише зовнішній вплив на галактики, але й гнучкість їхньої структури у відповідь на зміну умов.

Космічне мистецтво і наука

NGC 4858 стала живим прикладом того, як гравітація, тиск і ротація формують галактичну морфологію, перетворюючи її на своєрідний витвір космічного мистецтва. Від “вух кролика” до “щупалець медузи”, кожен елемент її форми свідчить про фізичні процеси, які відбуваються на масштабах мільйонів світлових років.

Це дослідження не лише розширює розуміння поведінки галактик у скупченнях, а й дає нові інструменти для спостереження, моделювання та інтерпретації взаємодії між галактиками та середовищем, у якому вони існують.