Новини науки

Здоров’я кишківника і психічне здоров’я взаємопов’язані. Депресія, тривожні розлади, і навіть шизофренія подекуди мають спільний компонент – проблеми в кишківнику, наголошують у Центрі громадського здоров’я.

У відомстві пояснюють, цей зв’язок – двосторонній. Тобто психічний розлад може впливати на розвиток нездорової травної системи, і проблеми з кишківником можуть провокувати чи посилювати психічні розлади.

Яким чином і що можна із цим вдіяти?

Наш головний мозок передає сигнали внутрішнім органам і м’язам через черепні нерви та нерви спинного мозку. По цій осі може передаватися наш емоційний стан до внутрішніх органів. Саме тому від страху може дуже захотітися до вбиральні, а від тривоги – нудить.

Та є ще додаткова, незалежна від головного і спинного мозку система – власна нервова система кишківника. Вона контролює його скорочення, навіть якщо зв’язку з центральною нервовою системою немає. Її ще називають ентеральна нервова система (ЕНС).

Ентеральна нервова система (яка регулює функцію шлунково-кишкового тракту) не здатна думати, але вона активно взаємодіє з центральною нервовою системою через блукаючий нерв (vagus). Відповідно може впливати на когнітивні функції, наш настрій і стан загалом.

Поруч з ентеральною нервовою системою, в товстому кишківнику, є ще одна “автономія” – кишкова мікробіота. Це сукупність тисяч видів бактерій, які живуть у кишківнику, ферментують клітковину з рослинних харчів, а також не повністю перетравлену і засвоєну білкову їжу та цукри (як-от фруктозу).

У нормі, кишкова мікробіота дає нам деякі вітаміни, жирні кислоти із коротким ланцюгом – їжу для безпосередньо клітин кишківника – та стримує розвиток шкідливих мікроорганізмів, виділенням молочної кислоти, зокрема.

На додачу, кишкова мікробіота налаштовує імунну систему так, щоб вона не реагувала “дружнім вогнем” на їжу чи нічим не шкідливі речовини. А також щоб не спричиняла запалення без потреби. Словом, коли мікробіота в порядку з дитинства, то алергії, автоімунні хвороби, цукровий діабет, ожиріння та депресивні й тривожні розлади мають значно менше шансів розвинутися.

Якщо мікробіота не в порядку – цей стан називають дисбіоз – тобто ризик розвитку хронічних захворювань, автоімунних процесів, хронічного неспецифічного запалення в мозкові, деменції, навіть прагнення солодкої та жирної їжі істотно зростає.

Весь цей взаємозв’язок часто стисло називають віссю мікробіота-кишківник-мозок. Що можна зробити, щоби ця вісь справно працювала? Все, як завжди: збалансовано харчуватися, повноцінно спати та відмовитися від алкоголю. На додачу, жодного самолікування антибіотиками.