Новини науки

Міжнародна група біологів виявила здатність спілкуватися звуками у 53 видів тварин, які раніше вважалися німими. Це півсотні видів черепах, один вид черв'яків (безногі земноводні, схожі на великих черв'яків), гатерія (дзьобоголова ящірка з Нової Зеландії) і риба, що дихає. При цьому виявилося, що акустичний апарат усіх цих тварин, включаючи риби, що дихають, походить від єдиного предка, який жив 407 мільйонів років тому. Свої відкриття вчені виклали у статті для журналу Nature Communications, пише Naked science.

Дослідженню дала старт цікавість швейцарського біолога-еволюціоніста Габріеля Йоргевича-Коена. Під час робочого відрядження до Бразилії він вивчав черепах, які живуть у амазонських джунглях. Одного разу вченому спала на думку ідея "підслухати" їх у природному середовищі за допомогою мікрофонів. Але такої можливості в той момент у нього не було, тому що робота мала іншу мету, до того ж ці черепахи вважалися повністю німими.

Після повернення додому Йоргевич-Коен провів аматорський експеримент зі своїми домашніми черепахами кількох видів, включаючи ту, що була з дитинства. Біолог зробив кілька тривалих записів і виявив, що «німі» черепахи видають звуки. Він поділився спостереженнями з колегами із Цюріхського університету, після чого вчені вирішили спільно провести дослідження.

За допомогою мікрофонів і їх підводних модифікацій (гідрофонів) біологи встановили, що 50 видів черепах, а також черв'яги, гаттерії і риби, що дияко дихають, іноді видають клацання, віддалену подобу цвірінькання і прості тональні шуми. Всі ці звуки, як правило, не дуже гучні і звучать рідко — лише кілька разів на день.

Швейцарські вчені залучили до роботи колег із Бразилії та США, щоб визначити, звідки ці 53 види тварин отримали можливість видавати акустичні сигнали. Нині у науці домінує думка, що механізми звукового спілкування в різних видів хребетних складалися незалежно, оскільки їх слухові апарати та голосові тракти влаштовані по-різному і мають різні характеристики.

Є й альтернативна гіпотеза, яка свідчить, що звукова комунікація у тварин має загальне та давнє еволюційне походження. Вона відштовхується від однакового пристрою слухового епітелію та мозкових систем, що контролюють вокальну поведінку. Відібрані 53 види були зручні для перевірки обох версій завдяки наявності подвійної риби — дуже стародавньої тварини, що відійшла від загальної еволюційної гілки чотирилапих хребетних не менше 400 мільйонів років тому.

Біологи зібрали дані про еволюцію понад 1800 видів тварин (включаючи вихідні 53 види) та провели їх філогенетичний аналіз — він дозволяє визначити, коли і в якого виду з'явилися певні ознаки та як вони передавалися у процесі еволюції. Результат виявився дещо несподіваним: черепахи, черв'яги, гаттерії та риби, що дихають, отримали здатність видавати звуки від одного спільного предка, який жив не менше 407 мільйонів років тому. Це може бути аргументом на користь альтернативної гіпотези походження звукової комунікації у тварин.

Втім, поки не ясно, чи всі ці акустичні сигнали справді черепах і рептилій відіграють комунікаційну роль. Зазвичай вчені вважають, що тварини видають звуки, щоб передати важливу інформацію один одному або скоординувати поведінку в групі. Автори дослідження приділили цьому особливу увагу і визначили, що багато звуків, що видаються, супроводжуються явним контекстом на кшталт зміни поведінки.

Таким чином, найімовірніше, це саме акустична комунікація тварин між собою, а не просто випадкові звуки. Але для повної впевненості будуть потрібні подальші дослідження, які виглядають досить складно, враховуючи "сором'язливість" і "небагатослівність" деяких видів тварин.