Новини науки

Дослідження Сіднейського університету показало величезний цвинтар, що втричі перевищує висоту нашої галактики.

Вчені знайшли і вперше нанесли на карту своєрідне зоряне кладовище. Воно перевищує висоту Чумацького Шляху. Це також демонструє, що багато об'єктів викинуті з галактики взагалі, пише SciTechDaily.

У статті "Галактичний підземний світ: просторовий розподіл компактних залишків", опублікованій в останньому випуску Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, аспірантом і провідним дослідником Сіднейського інституту астрономії Девідом Суїні, говориться про те, що "дивовижні 30% об'єктів повністю викинуті з галактики".

Чорні діри та нейтронні зорі утворюються, коли масивні зірки, у вісім разів більші за наше Сонце, вичерпують своє паливо і раптово колапсують. Це викликає реакцію, яка розриває зовнішні частини зірки внаслідок титанічного вибуху наднової. Водночас ядро ​​продовжує стискатися в собі, поки не стане нейтронною зіркою або чорною дірою.

У нейтронних зірках ядро ​​так щільно, що електрони та протони повинні об'єднуватися на субатомному рівні в нейтрони. Це стискає його загальну масу у неймовірно щільну сферу меншу від міста. Якщо маса вихідної зірки в 25 разів перевершує масу нашого Сонця, цей гравітаційний колапс триває, доки ядро ​​не стане таким щільним, що навіть світло не може уникнути гравітації. Тоді воно стає чорною дірою. Обидва типи "зоряних трупів" деформують простір, час і матерію навколо себе.

Більшість із них, ймовірно, утворилася, коли галактика була молодою. Однак їх викинули у темряву міжзоряного простору наднові, що їх створили. Так, вони вислизнули за межі зору та знань астрономів — досі.

Ретельно відтворивши повний життєвий цикл стародавніх мертвих зірок, дослідники збудували першу детальну карту, яка показує, де лежать їхні останки.

"Одна з проблем пошуку цих стародавніх об'єктів полягає в тому, що досі ми не мали уявлення, де їх шукати", — сказав співавтор статті професор Пітер Татхілл із Сіднейського інституту астрономії. Він зазначив, що змоделювати мільярди років, щоб знайти їх, було досить непростим завданням, адже найстаріші нейтронні зірки та чорні діри схожі на привидів, які досі переслідують давно знесений будинок.

Чи не найскладнішим завданням було пояснити поштовхи у жорсткі моменти свого створення. Вибухи наднових зазвичай асиметричні, а рештки зірок відкидаються до мільйонів кілометрів на великих швидкостях. Крім того, це відбувається у невідомих напрямках. І навіть знання ймовірних величин вибухових ударів не допомогло б, адже Всесвіт не стоїть на місці.

Вченим довелося заглибитись у космічний час та реконструювати поведінку зірок протягом мільйонів років. Так, на карті закодували місце їх народження, кінця та остаточного розсіювання.

"Найцікавіша частина цього дослідження ще попереду", — сказав Суїні і додав, що наразі йде розробка нових технологій.