Новини науки

Канадські селекціонери і компанії з виробництва насіння стурбовані тим, як будуть законодавчо регулюватися нові культури, розроблені за допомогою технології редагування генів.

Редагування генів є справжнім проривом в рослинництві. Технологія являє собою бажану керовану «настройку» існуючих генів в рослині на відміну від генетичної модифікації, в якій додатково вводяться нові гени в рослину.

Ян Аффлек, віце-президент напрямку по біотехнології рослин в Асоціації CropLife Canada, сказав, що в 2019 році на ринку можуть з'явитися відредаговані культури, але Міністерство охорони здоров'я Канади і Канадське агентство з перевірки харчових продуктів не дали ніяких вказівок, як вони будуть регулюватися. «Якщо це не буде розглянуто найближчим часом, невизначеність може поставити канадських фермерів і виробників у невигідне становище», - сказав він. Також він підкреслив, що всьому агросектору, в тому числі, інвесторам, потрібен передбачуваний ринок. Тим більше, що інші юрисдикції вже вирішили, як буде кваліфікуватися нова технологія.

«Що стосується Міністерства сільського господарства США, то в останні тижні стало абсолютно ясно - у них немає планів з регулювання генно-відредагованих рослин в майбутньому», - сказав Аффлек. Це означає, що культури, вироблені в США за допомогою методів редагування генів, таких як CRISPR, зможуть уникнути дорогих і трудомістких нормативних оглядів, які сьогодні обов'язково повинні витримувати генетично модифіковані культури.

У Канаді існує власний процес регулювання на основі характеристик продуктів. Регулювання обов'язково для нових ознак, незалежно від того, яка технологія використовувалася для їх введення.

Аффлек сказав, що сподівається на здоровий глузд влади, які не поставлять канадський сільськогосподарський сектор в умови, явно невигідні для конкуренції зі Сполученими Штатами.

Люсі Шаррат, урядовий координатор в області біотехнологій, заявила, що система регулювання продуктів Канади вже існує, і подальше її змін не потрібно. «Ми абсолютно впевнені, що продукти з редагованими генами повинні регулюватися і мати відповідне маркування», - сказала вона.

Регулятивні огляди в Канаді зазвичай займають від 18 до 22 місяців. Це означає, якщо генно-відредаговані культури підпадуть під обов'язкові правила, місцевим фермерам, можливо, доведеться почекати майже два роки, щоб отримати нові врожаї, які вже вирощуються в США.

В Європі з даного питання визначеності поки немає. Франція звернулася до Європейського суду з проханням про тлумачення директиви 2001 року, яка регулює ГМ-культури, щоб дізнатися, чи будуть зміни у ставленні культур з відредагованими генами. Європейський суд, який є вищим судом в Європейському союзі, повинен винести своє остаточне рішення в цьому році.

Слід зазначити, що редагування генів проводять не лише на рослинах, а також і тваринах і в медицині.

Компанія Monsanto планує використовувати CRISPR, щоб вивести нові сорти рослин, більш урожайні і стійкі до екстремальних умов середовища.

Сільське господарство майбутнього буде використовувати і генну модифікацію тварин - наприклад, в Китаї вже створені свині зі зниженим вмістом жиру, замінивши частину їх генів генами мишей.

З великим співчуттям експерти дивляться в бік Нової Зеландії, де за допомогою CRISPR планується знищити хижаків і гризунів. Колись в цій країні не було ссавців крім ластоногих і кажанів, але людина завезла сюди щурів, кішок, горностаїв і поссумов. Ссавці швидко перетворилися на шкідників, що знищують місцеву фауну - в першу чергу птахів, які мільйони років жили в світі без хижаків.

Багато видів вже вимерли, і, щоб зберегти біорізноманіття, що ще залишилося, уряд Нової Зеландії готовий на жорсткі заходи. За планом, до 2050 року на островах не повинно залишитися завезених тварин. Традиційно в боротьбі з ними використовували отруту і пастки, але створення генетичної системи, яка самостійно розповсюджується по популяції і скорочує їх розмноження, куди ефективніше і безпечніше для аборигенних видів. В даний час новозеландські вчені вивчають, чи не завдасть генетична війна більше шкоди, ніж користі.