Новини науки

Динозаври залишили по собі багато інформації у скам'янілостях. Ми знаємо про те, як вони захищалися, чим харчувалися та як помирали. Як виявилося, вони залишили по собі й підказки про те, скільки їм було років на момент смерті. Як кажуть учені, цими підказками є "кільця росту" в їхніх скам'янілих кістках. Ці кільця, які відкладаються подібно до кілець дерев, були відкриті лише в останні кілька десятиліть і показали, що більшість непташиних динозаврів жили не так вже й довго, попри те, що іноді виростали до величезних розмірів.

Наприклад, один з найповніших екземплярів тиранозавра рекса, який коли-небудь був знайдений, помер у віці 28 років, про що свідчать ростові кільця. Травоїдні качкодзьобі динозаври, схоже, жили лише одне або два десятиліття. Такий молодий вік спочатку здивував палеонтологів. Може скластися враження, що принаймні деякі динозаври повинні були жити дуже довго, оскільки вони були дуже великими. Звичайно, вчені раніше так і думали.

Великі сучасні тварини, як правило, довгожителі. Африканські кущові слони (Loxodonta africana), найбільші наземні тварини на Землі, можуть жити до 70 років, а гренландські кити (Balaena mysticetus) – до 200 років.

Але динозаври — це зовсім інша історія. Тонкий зріз кістки тварини має серію паралельних ліній, спричинених ростом кістки назовні. Щороку утворюється нова лінія, тому підрахунок цих ліній дає точну оцінку віку тварини. Ці лінії створюються завдяки щорічним змінам у способі росту тварин. Навесні і влітку тепла погода і велика кількість їжі означає, що тварини мають достатнє харчування, що дозволяє їм рости швидше. Але взимку, коли погода холоднішає і їжі стає мало, ріст сповільнюється. Це уповільнення росту проявляється у вигляді ліній між шарами кісток.

Але з цією технікою вимірювання росту є деякі ускладнення. Одне з них пов'язане з кістковомозковою порожниною, камерою всередині кістки, яка виробляє кістковий мозок. Коли кістка росте, з нею росте й кістковомозкова порожнина, тому вона стирає деякі з ранніх кілець росту в цьому розширенні. Щоб обійти цей неприємний момент, дослідники можуть накласти кістки менших особин того ж виду на відсутні лінії у більших особин, щоб допомогти оцінити потенційну загальну кількість.

Іншим ускладненням є тип кістки. Деякі кістки краще підходять для виявлення кілець росту, ніж інші. "Ребра або кістки, такі як малогомілкова кістка, які не зазнають великих навантажень або ваги, як правило, мають чистіші записи про ріст", – кажуть учені.

Хоча динозаври жили не так довго, як деякі сучасні великі тварини, між ними є певна схожість. Наприклад, більші тварини, як правило, живуть довше, ніж менші. Те ж саме стосується й динозаврів. Зауроподи – група довгошиїх листоїдів, до якої належать найбільші динозаври, що коли-небудь жили, ймовірно, мали найдовше життя серед усіх динозаврів. Найдавніші з відомих зауроподів доживали приблизно до 60 років.

На відміну від нього, 50-кілограмовий стеноніхозавр (Stenonychosaurus inequalis) досягав свого максимального розміру всього за три-п'ять років і, ймовірно, не жив довго після цього.

Причина короткого життя

Існує кілька ідей щодо того, чому динозаври мали таку коротку тривалість життя. Можливо, певну роль відігравав їхній метаболізм або хімічні процеси в організмі, включаючи перетворення калорій в енергію. Деякі динозаври були принаймні частково теплокровними, і вони мали б неймовірно швидкий для рептилій метаболізм, що могло б призвести до швидкого росту і ранньої смерті.

Це також може бути пов'язано з розмноженням. Багато динозаврів виробляли дуже великі кладки яєць, що означало, що вони створювали багато нащадків за короткий проміжок часу. Тож природі вже просто була непотрібна доросла особина, якщо вона дала велике потомство. Ссавці-довгожителі, такі як слони і кити, розмножуються повільніше, тому природний відбір винагороджує їх довшим життям, щоб вони встигли народити більшу кількість дітей.

Однак ця гіпотеза не позбавлена недоліків. Наприклад, Галапагоські черепахи можуть відкладати великі кладки яєць, але при цьому доживати до тризначного віку, тому народження великої кількості нащадків за один раз не завжди свідчить про коротше життя.

Зрештою, ми досі не розуміємо, чому непташині динозаври вмирали так рано, але тепер принаймні знаємо, скільки приблизно вони жили.