Новини науки

Британські вчені створили у лабораторії кров, яку можна використовувати замість донорської. Штучна біорідина має низку переваг: вона максимально свіжа, а отже більш придатна до переливання, а також краще інтегрується в організмі. Лабораторна кров дозволить рятувати життя людям з рідкісними хворобами, яким потрібні постійні переливання, а також у екстрених випадках, коли потрібної донорської часто не знайти.

Команди науковців з університетів у Брістолі, Кембриджі, Лондоні та з урядового органа, що регулює донорство крові, NHS Blood and Transplant змогли виростити червоні кров’яні тільця (еритроцити) зі стовбурових клітин, пише BBC.

Для цього вчені взяли близько 470 мл донорської крові та відділили від неї ті стовбурові клітини, що здатні стати еритроцитами. Близько трьох тижнів їх вирощували у лабораторії, поки клітини не перетворилися на активні фрагменти крові.

Приблизно півмільйона стовбурових клітин вдалося перетворити на 50 мільярдів еритроцитів. З них приблизно 15 мільярдів червоних кров’яних тілець були на потрібній стадії розвитку для трансплантації.

• В організмі людини, окрім сформованих еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів, містяться ще й стовбурові клітини, які за потреби перетворюються у один з трьох елементів.
• У Сполученому Королівстві використали цей принцип, щоб виростити кров.
• Серед мінусів відкриття: дорожнеча і постійні потреби у поповненні біосировини.

"У майбутньому ми хочемо виробляти якомога більше крові, тому в моїй голові бачення — це кімната, повна машин, які постійно виробляють її зі звичайної донорської крові", — сказав професор Ешлі Тойе з Брістольського університету.

Після низки дослідів вчені почали стадію експериментів за участі людей, щоб побачити, як лабораторні клітини працюватимуть в організмі. Це перше в світі клінічне випробування штучної крові на пацієнтах.

Абсолютно здоровим людям вводять дві донації по 5-10 мл з інтервалом принаймні в чотири місяці:

• перша — звичайною кров’ю;
• друга — лабораторною.

Перед введенням штучну кров помічають спеціальною радіоактивною речовиною, яка часто використовується в медичних процедурах. Це для того, аби вчені змогли побачити, як довго вона зберігається в організмі, адже попередні тести показують, що вирощена в лабораторії кров буде сильнішою, ніж звичайна.

У звичайних умовах еритроцити живуть приблизно 120 днів. Тому донорська кров містить суміш молодих і старих червоних кров’яних тілець різного віку. Лабораторна є по суті свіжою, тому у всіх еритроцитів термін життя повний. Це може дозволити зменшити кількість донорів у центрах крові в майбутньому.

Також штучна кров дасть змогу завжди мати у запасах кров для екстрених переливань, наприклад, після аварій. А також вирощувати найрідкісніші групи для людей з такими хворобами як серповидно-клітинна анемія, яким потрібні регулярні переливання. Річ у тім, що при подібних хворобах, як пояснюють вчені, якщо донорська кров не відповідає потрібному типу повністю, організм хворого починає відторгати її, і лікування не приносить результату.

"Деякі групи справді дуже рідкісні і може бути лише 10 людей у ​​країні, які підходять для донорства у такому випадку. Наприклад у всій Великобританії є лише три одиниці групи крові “Бомбей”, вперше виявлені в Індії", — пояснив Тойе.

Однак існує кілька проблем:

• вартість лабораторної крові набагато вища, ніж донорської;
• стовбурові клітини з часом зношуються і все ж таки необхідна донорська кров, щоб відібрати нові.

"Це провідне світове дослідження закладає основу для виробництва червоних кров’яних тілець, які можна безпечно використовувати для переливання крові людям із складними захворюваннями. Потенціал цієї роботи для пацієнтів, яким важко переливати кров, дуже значний", — сказав доктор Фаррух Шах з NHS Blood and Transplant.