Новини науки

Викид жовчної кислоти – поширений симптом.

Напевно, кожен із нас у своєму житті стикався з цим досить неприємним станом. І щоразу причину ми шукали в їжі, яку напередодні вживали та вдавалися до самостійного лікування. Причому це лікування варіювалося від ліків куплених в аптеках, або ще гіршими були народні методи у вигляді гашеної соди. Однак насамперед важливо розуміти, що часті прояви печії можуть бути ознакою низки небезпечних патологій, серед яких є гатсроезофагеальна рефлюксна хвороба. Тому розберемо докладніше, що це за стан, чому він викликає печію і які методи лікування застосовуються.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)  – це патологічний стан хронічного характеру, що характеризується викидом шлункової кислоти в горлянку через стравохід.

Основні причини захворювання

Найчастіше розвиток ГЭРБ пов'язані з слабкістю м'язового кільця внизу стравоходу, чи нижнього сфінктера.

Також провокуючими факторами захворювання є такі стани та звички:

•     часте переїдання;
•     надлишкова маса тіла;
•     період вагітності;
•     носіння корсетів, бандажів;
•     наявність в анамнезі грижі стравоходу.

Якщо вищевказані стани викликають підвищений тиск на черевну порожнину, то спосіб життя людини безпосередньо впливає на кислотність шлунка, а точніше його підвищену концентрацію і продукування. До таких факторів можна віднести куріння та зловживання алкоголем, прийом лікарських препаратів, неправильне харчування.

Які симптоми характерні для розвитку ГЕРХ?

Основними скаргами, що виникають при ГЕРХ, є поява печії та неприємного кислого присмаку у роті. Ці прояви пов'язані з процесом їжі, нахилами тулуба і навіть періодом сну.

До додаткових проявів відносять появу:

•     порушення ковтання (труднощі та больові відчуття) – дисфагія;
•     неприємний запах із рота;
•     нудота;
•     метеоризм;
•     відрижка;
•     розвиток запального процесу в стравоході (езофагіт), оскільки стінки органу не пристосовані до дії соляної кислоти;
•     кашель.

Вплив гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на організм у кожному випадку різний. Так наслідки можуть обмежитися впливом якість життя пацієнта (насамперед порушення сну), викликати ураження верхніх дихальних шляхів, і навіть викликати виразку чи передракові стану стравоходу.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі аналізу клінічної картини, скарг хворого та безпосереднього проведення ряду інструментальних методів обстежень:

•     езофагогастродуоденоскопія;
•     рентгенографія;
•     медикаментозний тест із використанням інгібітора протонної помпи;
•     вивчення рівня рН.

Боротьба з усуненням проявів ГЕРХ насамперед буде спрямована на корекцію способу життя пацієнта, від зміни харчових звичок, корекції ваги до відмови від тісного одягу.

Що стосується медикаментозного лікування, то його вид і тривалість залежатимуть від стадії розвитку захворювання та ускладнень. Наприклад, це призначення антацидів, інгібіторів протонної помпи. Ліки допомагає знизити підвищений рівень кислотності, захистити слизову оболонку стравоходу від впливу соляної кислоти.

За відсутності результату під час проведення консервативної терапії можливе оперативне втручання: ендоскопічні антирефлюксні операції, фундоплікація – підшивання шлунка до діафрагми навколо отвору стравоходу.