Новини науки

Вчені вже багато років намагаються розгадати причини льодовикових періодів, які мільйони років відбувалися на Землі. Нове дослідження висуває сміливу гіпотезу: ці льодовикові періоди могли бути спричинені зіткненням Сонячної системи з міжзоряною хмарою.

Приблизно 2 мільйони років тому Земля вступила в епоху, багату на льодовикові періоди, яка тривала до 12 000 років тому. Досі вважалося, що ці періоди були викликані внутрішніми факторами, такими як зміна нахилу або обертання планети, рух літосферних плит, вулканічна активність або високий рівень вуглекислого газу в атмосфері.

Проте автори нового дослідження запропонували іншу, більш незвичайну гіпотезу: вони припускають, що Земля охолонула не через внутрішні зміни, а внаслідок зовнішнього впливу.

Астрофізики виявили докази, що приблизно 2 мільйони років тому Сонячна система зіткнулася з дуже щільною міжзоряною хмарою. Ця хмара вплинула на геліосферу — гігантську плазмову бульбашку, яка оточує Сонце і захищає Землю від шкідливого галактичного випромінювання.

Вчені висунули припущення, що зіткнення з міжзоряною хмарою стиснуло геліосферу, тимчасово залишивши Землю та інші планети Сонячної системи без її захисту. Це, на їхню думку, спричинило значне охолодження клімату на Землі.

Автори дослідження зазначають, що рух Сонця у космосі може суттєво впливати на хімічний склад атмосфери нашої планети.

Щоб підтвердити цю гіпотезу, астрофізики застосували комп’ютерне моделювання, щоб відтворити розташування Сонця, геліосфери та декількох щільних міжзоряних хмар 2 мільйони років тому. Результати моделювання показали, що зіткнення однієї з цих хмар з геліосферою могло призвести до того, що Земля опинилася під впливом міжзоряного середовища, багатого на різні хімічні елементи, включаючи залізо та плутоній.

Ця гіпотеза узгоджується з геологічними даними, які вказують на підвищений вміст ізотопів заліза-60 та плутонію-244 в океанах і льодовиках Землі приблизно 2 мільйони років тому.

Науковці відзначають, що подібне зіткнення з міжзоряною хмарою може повторитися через 1-2 мільйони років. Це дослідження відкриває нові горизонти у розумінні льодовикових періодів та ролі космічних факторів у зміні клімату на Землі.