Новини науки

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nuclear Physics B, може суттєво змінити уявлення про походження реліктового випромінювання — «першого світла» після Великого вибуху, яке донедавна вважалося одним із головних доказів теорії гарячого початку Всесвіту. Науковці припускають, що це випромінювання може мати зовсім інше джерело — світло давніх галактик, які формувалися у ранньому Всесвіті.

Згідно зі стандартною космологічною моделлю, через 380 тисяч років після Великого вибуху космос охолов настільки, що протони та електрони об’єдналися в атоми водню. Це зробило Всесвіт прозорим для фотонів, і вони почали вільно поширюватися, формуючи реліктове випромінювання, яке ми спостерігаємо досі. Але останні відкриття ставлять під сумнів цю версію подій.

Дослідники виявили, що деякі еліптичні галактики в ранньому Всесвіті могли бути e 10 000 разів яскравішими за свої сучасні аналоги. Ці галактики формувалися надзвичайно швидко та мали високу швидкість зореутворення. Світло, яке випромінювали масивні зірки в цих системах, могло сформувати частину фонового випромінювання, яке раніше інтерпретували як реліктове.

Автори роботи зазначають, що щонайменше 1% фонового випромінювання, яке вважалося залишком Великого вибуху, насправді походить від цих давніх зірок. Оскільки флуктуації реліктового випромінювання становлять лише тисячні частки відсотка, навіть такий внесок значно впливає на наукову інтерпретацію.

    Висновки дослідників підривають ключову підвалину теорії гарячого Великого вибуху. Якщо реліктове випромінювання не є доказом самого вибуху, це означає, що фундаментальні уявлення про гравітацію, еволюцію космосу та формування галактик потребують перегляду.

Таким чином, нове відкриття не лише ставить під сумнів усталену космологічну модель, а й може відкрити нові шляхи до розуміння природи Всесвіту — від його походження до структури в найглибших шарах космосу.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nuclear Physics B, може суттєво змінити уявлення про походження реліктового випромінювання — «першого світла» після Великого вибуху, яке донедавна вважалося одним із головних доказів теорії гарячого початку Всесвіту. Науковці припускають, що це випромінювання може мати зовсім інше джерело — світло давніх галактик, які формувалися у ранньому Всесвіті.

 Згідно зі стандартною космологічною моделлю, через 380 тисяч років після Великого вибуху космос охолов настільки, що протони та електрони об’єдналися в атоми водню. Це зробило Всесвіт прозорим для фотонів, і вони почали вільно поширюватися, формуючи реліктове випромінювання, яке ми спостерігаємо досі. Але останні відкриття ставлять під сумнів цю версію подій.

Дослідники виявили, що деякі еліптичні галактики в ранньому Всесвіті могли бути e 10 000 разів яскравішими за свої сучасні аналоги. Ці галактики формувалися надзвичайно швидко та мали високу швидкість зореутворення. Світло, яке випромінювали масивні зірки в цих системах, могло сформувати частину фонового випромінювання, яке раніше інтерпретували як реліктове.

Автори роботи зазначають, що щонайменше 1% фонового випромінювання, яке вважалося залишком Великого вибуху, насправді походить від цих давніх зірок. Оскільки флуктуації реліктового випромінювання становлять лише тисячні частки відсотка, навіть такий внесок значно впливає на наукову інтерпретацію.

    Висновки дослідників підривають ключову підвалину теорії гарячого Великого вибуху. Якщо реліктове випромінювання не є доказом самого вибуху, це означає, що фундаментальні уявлення про гравітацію, еволюцію космосу та формування галактик потребують перегляду.

Таким чином, нове відкриття не лише ставить під сумнів усталену космологічну модель, а й може відкрити нові шляхи до розуміння природи Всесвіту — від його походження до структури в найглибших шарах космосу.