Новини науки

Три парадокси жіночої психіки

Хоча ілюстровані журнали пропонують все нові дієти і гімнастичні вправи, уявлення жінок про себе в першу чергу залежить від емоційного стану… «Чого хочуть жінки?» – якщо поставити це питання Фрейда психологам, культурологам і самим жінкам, напевно можна отримати одностайну відповідь: вони хочуть бути собою, але всіма силами прагнуть знизити свою вагу або позбавитися від зморшок.

Аналіз суперечливого феномена жіночих бажань

«Парадоксально» – ось краще визначення того, як ставляться жінки до свого образу. І хоча ілюстровані журнали і жіночі сайти пропонують все нові дієти і гімнастичні вправи, а реклама нахвалює засоби проти старіння, все-таки стрункість і молодість далеко не головні критерії, за якими ми оцінюємо жіночу красу.

Виявляється, уявлення жінок про себе в першу чергу залежить від емоційного стану, від переживання щастя. Чи означає це, що в XXI столітті жінки нарешті звільнились від гніту норм, а їх зростаюча самостійність – запорука впевненості в собі? Не так все просто. Існує три парадокса.

Парадокс перший: чим більше жінкам подобається їхня зовнішність, тим більше вони знаходять в собі недосконалості. Найяскравіше це проявляється у наймолодших. Серед жінок у віці від 20 до 24 років 97% вважають себе красивими, але 71% незадоволені якою-небудь частиною свого тіла, а 75% змінили б щось у своїй зовнішності, якби мали таку можливість.

Індустрія краси тримається на тому, що наполегливо вселяє потенційним клієнтам думку про їх тілесні недоліки. Молоді жінки менш досвідчені і більш емоційні, тому вони найбільш уразливі для рекламного впливу. 20-24 роки – це вік вибору шлюбного партнера. Чоловіки в цей момент надають найбільше значення зовнішній привабливості жінки, мимоволі сприймаючи її як показник здоров`я і високого репродуктивного потенціалу. Тому молодим жінкам доводиться особливо ретельно дбати про зовнішність.

Парадокс другий: чим жінки старше, тим вони менше зосереджені на своїх «недоліках» і тим менше їм хотілося б змінити свою зовнішність. Серед тих, кому від 25 до 44 років, свій зовнішній вигляд хотіли б змінити 80%, а серед тих, кому 45 років і більше, – вже тільки 70%.

Може бути, зараз відбувається в деякому роді революція: утверджується думка про те, що зрілість дозволяє більшою мірою приймати себе такою, як є. Зрілі жінки зараз набагато більше, ніж раніше, активно насолоджуються життям. Невипадково сьогодні виходить багато переведених романів про кохання у зрілому віці, таких як «Напередодні Різдва» Розамунд Пілчер та «Бабуся – маків цвіт» Ноель Шатле (Слово, 2002). Все частіше проводяться модні дефіле за участю вікових моделей, наприклад показ датського дизай-нера Кароліни Кьелдтофт (Karoline Kjeldtoft). Його назва «86/77/96» відсилає до середньостатичних мірок вісімдесятирічної жінки. На противагу стандарту 90/60/90 Кьелдтофт стверджує красу тіла літньої жінки.

Парадокс третій: виявляється, найбільший душевний спокій відчувають жінки у віці від 35 до 44 років. 84% з них вважають себе красивими і відчувають себе добре в своєму тілі. І хоча вони знаходять окремі його частини недосконалими, проте активну турботу про тіло називають умо-вою краси менше половини опитаних. Жінка в цьому віці вже вміє правильно акцентувати свої зовнішні достоїнства і коригувати недоліки. Вона підбирає предмети одягу з урахуванням своєї фігури, веде себе вільніше і впевненіше. Все це сприяє хорошому самопочуттю і душевному спокою. І це відчувають оточуючі, що робить жінок у цьому віці більш привабливими співрозмовниками.