Новини науки

Вода є джерелом життя для всього живого на планеті. А достатня кількість питної води є гострою проблемою для багатьох регіонів Землі. А оскільки господарська діяльність людини дедалі сильніше впливає на зміни клімату, через які відбуваються руйнування водоносних горизонтів, то проблеми постачання питної води, з якими людство стикаємось сьогодні, лише зростатимуть. Плюс до всього людство активно зайняте процесом підготовки до освоєння Сонячної системи.

Водоочисні споруди на Землі стикаються з низкою проблем, такими як старіння інфраструктури, забруднення неналежним чином утилізованими фармацевтичними препаратами та стоками пестицидів. Тверді речовини, витягнуті зі стічних вод, також піддаються інтенсивній переробці. Сміття з першого етапу відправляється на місцеві звалища, а тверді біологічні речовини, проціджені з другого та третього етапів, відправляються в анаеробні камери, де при їх розкладанні утворюється біогаз, який можна спалювати для виробництва електроенергії та перетворювати на багаті на азот добрива для сільськогосподарських потреб.

Установку було встановлено на станції ще 2008 року, що досить серйозно зменшило потреби у воді ззовні. У російському сегменті стоїть окремий блок фільтрації води, яка збирає лише зливові стоки та конденсат, і тому їм потрібна регулярніша подача води, щоб їх баки були заповнені доверху.

NASA постійно модернізує систему фільтрації води, останнім є модернізований вузол обробки розсолу (BPA), поставлений у 2021 році, – фільтр, який просіває більше солі із сечі космонавтів, щоб виробляти більше регенерованої води, ніж його попередник. На цей час відсоток відновленої води із сечі становить 87%. Коли післяоброблена сеча потім змішується з утилізованим конденсатом і знову проходить через WPA, загальна регенерація води становить близько 93,5%. За розрахунками для того, щоб безпечно дістатися Марса, потрібний ступінь регенерації вторинної води 98% або вище. Так що є ще над чим працювати.