Новини науки

Дослідження українських і міжнародних науковців під керівництвом Михайла Савенця охоплює період 2019–2024 років і базується на даних дистанційного зондування й супутників, а також наземних спостереженнях. Автори здійснили перший багаточасовий аналіз змін – від короткочасних епізодів забруднення до міжрічної мінливості на тлі накопичувального впливу війни.

Під час дослідження науковці проаналізували тисячі вибухів, спричинених ракетними й дроновими атаками. Зафіксовано, що концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100–400%, а в окремих екстремальних випадках – більше ніж на 1000%.

Довготривалі зміни якості повітря виявилися значно складнішими й сформувалися під впливом низки чинників: руйнування промислових підприємств, перебоїв в енергетиці, масового використання дизельних генераторів у містах, міграції населення й змін транспортної активності.

Середні зміни за три роки свідчать про перерозподіл і зміщення джерел викидів. Зокрема:

    концентрації зважених частинок (TSP) у великих містах переважно знизилися, однак у прифронтових районах зросли на 14%;
    рівень оксиду сірки SO₂ підвищився в регіонах, які залежать від "брудніших" видів палива;
    концентрації діоксиду азоту NO₂ загалом знизилися на 10–30%, але з більшою варіативністю;
    рівень монооксиду вуглецю CO здебільшого знизився, за винятком окремих промислових осередків.

За даними супутникових спостережень, у регіональному масштабі над більшістю території України зафіксовано парадоксальне явище – загальне зниження рівня забруднення. Зокрема, вміст NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери зменшився на 10–30% у великих містах і вздовж лінії фронту. Це свідчить про те, що скорочення промислових і транспортних викидів через руйнування інфраструктури й економічні зміни переважило додаткові надходження продуктів горіння, пов’язані з бойовими діями й пожежами. Одним із найпоказовіших прикладів стало зниження рівнів забруднення в районі Маріуполя після зупинення металургійного комбінату "Азовсталь".

Автори наголошують, що війна мала подвійний вплив на атмосферу. З одного боку, скорочення промислової активності, переміщення населення й зниження мобільності призвели до зменшення регулярних антропогенних викидів. З іншого – бойові дії, артилерійські обстріли, ракетні удари й масштабні пожежі спричиняли локальні, але інтенсивні сплески забруднення.

Експерт: вибухи самі собою не спричиняють токсичних викидів

Безпосередньо під час вибухів ракет і дронів системного викиду токсичних речовин у повітря не відбувається, розповідав експерт з екологічної безпеки Максим Сорока. 

За його словами, основна небезпека пов’язана з пожежами після влучань. Під час горіння пластику, полімерів або старих матеріалів з азбестом у повітря виділяються альдегіди, кетони, феноли й інші продукти згоряння. 

"Наприклад, дрон потрапляє і вибухає у приміщенні з великою кількістю пластику. Або стіни будинку були утеплені легкозаймистими полімерними матеріалами, як-от полістирол", – сказав Сорока. Він розповів про випадок на сході України, де бомба влучила в будинок 1950-х років, а під час його будівництва ще застосовували матеріали з азбестом.

Якщо ж пожежі немає, утворюється переважно великодисперсний пил з уламків, який осідає протягом трьох годин, сказав експерт.

Найгірший випадок забруднення зафіксували в Харкові під час пожежі на ринку "Барабашово" – тоді показники якості повітря були найгіршими за весь період спостережень. У Києві, за словами експерта, забруднення після обстрілів триває зазвичай три – пʼять годин завдяки швидкому гасінню пожеж.

Експерт наголосив, що короткочасні епізоди не формують довготривалих наслідків, а наукових доказів прямого зв’язку з різким зростанням онкологічних або хронічних захворювань немає. Водночас у вразливих груп – людей з астмою, серцевими проблемами, дітей і людей похилого віку – можливі короткочасні ускладнення.

Після обстрілу експерт радить залишатися в приміщенні приблизно три години, зробити вологе прибирання, обмежити перебування надворі й за потреби користуватися маскою. У разі погіршення самопочуття варто звернутися до лікаря.