Новини науки

Собаки та вовки гостро реагували на несправедливість, коли інші піддослідні отримували краще частування.

Відчуття справедливості — важлива риса людини. Але, як показали нещодавні дослідження, у собак і вовків ця здатність теж добре розвинена.

Під час дослідів, коли за виконане завдання одну тварину винагороджували краще, інша оголошувала страйк.

Раніше вважалося, що бунтувати проти несправедливості собаки навчились у людей.

Але експерименти з вовками переконливо довели, що в собак це вміння виникло раніше, ніж їх одомашнили.

Відчуття справедливості вчені називають "чутливістю до нерівноправності". Вони вже давно підтвердили, що ця риса відіграла важливу роль в еволюції співпраці між людьми. Погане ставлення швидко навчило людину припиняти співпрацю з кривдниками.

На думку дослідників, така поведінка також доволі поширена серед нелюдиноподібних мавп.

Собаки та вовки з вищим статусом в ієрархії швидше ображалися на нечесну поведінку

Наукові експерименти 2008 року довели, що собаки теж володіють цією чутливістю. А нещодавнє дослідження підтвердило, що вона є вродженою і для вовків.

Для експерименту вчені взяли собак та вовків, що виростали у схожих умовах і жили в зграях. У сусідні клітки, одну з яких обладнали апаратом зі звуковим сигналом, помістили по одній тварині кожного виду. Коли собака чи вовк натискали на клавішу лапою, то в деяких випадках обидві тварини отримували винагороду. Іншого разу собака чи вовк, що виконали завдання, не отримували нічого, а іншому піддослідному давали частування.

Головний висновок дослідження полягав у тому, що скривджена тварина відмовлялася продовжувати роботу, коли сусід отримував ціннішу винагороду.

"На піку несправедливості вони припиняли працювати взагалі", — каже Дженніфер Есслер, співробітниця віденського Університету ветеринарної медицини.

"Причому деякі реагували дуже бурхливо. Один вовк перестав працювати після третьої спроби. Він усе виконав і нічого не отримав, а його сусідові дали смаколик. Цей вовк так засмутився, що навіть апарат зламав".

Так поводилися і вовки, і собаки. А отже, можна спростувати думку про те, що собаки запозичили цю здатність у людей, які їх зробили домашніми.

Вчені вважають, що ймовірна причина такої поведінки — спільний предок вовків та собак

Натомість експерименти свідчать, що таку поведінку собаки та вовки, скоріше за все, успадкували від спільного предка.

"Логічніше припустити, що це їм дісталося від спільного предка. Бо навряд чи така поведінка еволюціонувала двічі або виникла завдяки одомашненню", — пояснює Дженніфер Есслер.

В експериментах із собаками та вовками важливу роль також відігравало питання соціального статусу, тобто ієрархії. Тварини з вищим статусом ображалися швидше.

Проте без впливу людини на собак теж не обійшлося. Хатні улюбленці менш чутливі до несправедливого ставлення — мабуть, тому, що вони вже звикли до нас!

"Очевидно, тут важливе не лише приручення, а й тривале співіснування з людьми. Бо різниця між домашніми улюбленцями та собаками, що живуть у зграях, досить помітна", — стверджує Дженніфер Есслер.

"Схоже, маючи досвід співіснування з людьми, вони легше сприймають людську несправедливість".

Дослідження було опубліковано в журналі "Current Biology" (Новини біології).