Новини науки

Під час спостережень у радіоконтинуумі спіральної галактики, відомої як NGC 2082, австралійські астрономи виявили загадкове яскраве і компактне радіоджерело, що отримало позначення J054149.24–641813.7. Походження та природа цього джерела невідомі та вимагають подальшого вивчення.

Загалом, радіоджерела – це різні об’єкти у Всесвіті, які випромінюють відносно велику кількість радіохвиль. До найсильніших джерел такого випромінювання відносяться пульсари, деякі туманності, квазари і радіогалактики.

Астрономи з Університету Західного Сіднея в Австралії повідомили про відкриття нового радіоджерела, справжня природа якого досі не зрозуміла. Під час спостереження за NGC 2082 за допомогою Австралійського телескопа Square Kilometre Array Pathfinder (ASKAP), компактного масиву австралійських телескопів (ATCA) і радіотелескопа Parkes вони виявили сильне точкове радіоджерело, розташоване у 20 кутових секундах від центру галактики. NGC 2082 – спіральна галактика G-типу в сузір’ї Золотої Риби, розташована приблизно в 60 млн світлових років від Землі і має діаметр близько 33 тис. світлових років.

Триколірне зображення HST NGC 2082 з накладанням контурів ASKAP та ATCA. На вставці в лівому нижньому куті J054149.24–641813.7 збільшено зображення, що демонструє відсутність будь-якого оптичного аналога.

Дослідження показало, що радіосвітність J054149.24–641813.7 на частоті 888 МГц становить 129 EW/Hz і має плоский радіоспектральний індекс (близько 0,02). Це, на думку астрономів, суперечить сценарію, в якому J054149.24–641813.7 може бути залишком наднової (SNR) або пульсаром, припускаючи, що джерело може мати теплове походження.

Дослідники зазначили, що компактність J054149.24–641813.7 та його розташування на околиці NGC 2082 нагадують деякі швидкі радіосплески (FRB). Однак результати показують, що J054149.24-641813.7, ймовірно, недостатньо яскраве, щоб бути постійним радіоджерелом з вбудованим попередником FRB.

Астрономи дійшли висновку, що найімовірніша можливість, що залишилася, полягає в тому, що J054149.24–641813.7 є позагалактичним фоновим джерелом, таким як квазізоряний об’єкт, радіогалактика або активне галактичне ядро. Вони додали, що плоский спектральний індекс разом із дещо слабкою поляризацією на частотах 5500 і 9000 МГц підтверджують цю гіпотезу. Однак наразі немає даних високої роздільної здатності поглинання нейтрального атомарного водню для NGC 2082, які могли б підтвердити це припущення.

"Ми виявили, що ймовірність виявлення такого джерела за NGC 2082 становить P = 1,2 відсотка, і дійшли висновку, що найімовірнішим джерелом J054149.24–641813.7 є фоновий квазар або радіогалактика", — пояснили автори статті.