Новини науки

Найбільш важливими та актуальними для Чорного моря є 5 проблем:

зниження біологічного різноманіття, зменшення запасів промислових видів риб та неконтрольований вилов риби, руйнування берегів, забруднення морського середовища, вплив морського транспорту.

Саме ці питання виокремили провідні міжнародні експерти під час воркшопу в Одесі, обговорюючи стан Північно-атлантичного регіону Світового океану, – повідомляє сайт КМУ.

«Ми працювали в форматі 6 робочих груп за такими основними напрямами як забруднення морського середовища, тенденції зменшення біорізноманіття, тренди в рибальстві, розвиток відновлюваних джерел енергії, морських перевезень тощо.

Науковці ділилися власними даними, спостереженнями, які ми спільно обговорювали в робочих групах. Зараз головною метою було удосконалити рамки за кожним з напрямів для проведення наступної, вже другої, оцінки змін стану морського середовища.

Результати планується надати на розгляд асамблеї ООН у 2020 році», – розповів головуючий воркшопу, старший науковий співробітник Регіонального центру інтегрованого моніторингу і екологічних досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Сергій Медінець.

Він відзначив, що науковці визначили 5 основних проблем для Чорного моря. Утім загалом вони ж притаманні й усьому Північно-атлантичному регіону, куди також входять Середземне та Балтійcьке моря, Північна Атлантика.

«Перша проблема стосується риби: це її неконтрольований вилов та зменшення запасів промислових видів через широке поширення чужорідних видів, так званих вселенців.

Наступна – це зменшення біологічного різноманіття.

Окремо йшлося про забруднення морського середовища токсикантами: стійкими органічними забруднювачами та важкими металами тощо.

Не менш важливою проблемою є руйнування берегів через зсуви, абразію та накопичення осадів в Чорному морі.

І п’яте – це негативний вплив морського транспорту.

Однак, звісно, це не вичерпний перелік, адже, наприклад, нагальною для нас проблемою досі залишається забруднення біогенними сполуками – азоту та фосфору», – пояснив Сергій Медінець.

Рекомендації, зроблені науковцями і експертами про основні проблеми та шляхи їх вирішення, будуть узагальнені у відповідному звіті для ООН. Він потім стане основою для прийняття політичних рішень.

«Підготована експертами інформація розглядатиметься вже на політичному рівні на початку 2019 року на спеціальній конференції в Нью-Йорку. Ми сподіваємося, що робота, проведена кожним з вчених та фіналізована в ґрунтовну аналітику під час воркшопу в Одесі, дозволить знайти правильні та ефективні рішення наявних проблем Світового океану», – відзначив генеральний директор Директорату науки МОН України Дмитро Чеберкус.

Воркшоп відбувся у межах Другого циклу Регулярного процесу з питань оцінки стану морського середовища. Захід був проведений МОН України спільно з ООН і зібрав науковців з понад 25 країн світу: України, Австралії, Бразилії, Китаю, США, Шрі-Ланки, Великобританії, Португалії, Судану тощо.