Новини науки

Мамонти на території Берингії - Північно-східного Сибіру, Чукотки та Аляски - вимерли 11 500 років тому через різке похолодання на півночі і заміни степів на болота і тайгу на півдні регіону. Стародавні люди-мисливці мало вплинули на процес зникнення цих тварин, заявляють російські та американські палеонтологи в статті, опублікованій у журналі Nature Communications.

"Стародавні люди не чинили істотного впливу на мамонтові популяції Сибіру і Аляски, а головним фактором вимирання мамонтів усе ж були природні процеси", - сказав один із авторів роботи, російський палеонтолог Ярослав Кузьмін.

Зазначимо, на сьогодні не існує спільної думки про причини вимирання мегафауни Льодовикового періоду. Частина науковців вважає, що мамонти вимерли лише через зміну клімату, тоді як інші палеонтологи дотримуються гіпотези рівного "внеску" людини і клімату в зникнення гігантських тварин в Азії та Америці. За словами Кузьміна та його американського колеги Глена Макдональда, аналіз зразків ґрунту вказав на те, що приблизно 30 тис років тому сталося похолодання клімату і типова їжа мамонтів - чагарники і трав'янисті рослини - була замінена на рослинність торф'яних боліт у північних районах Берингії.

Як вважають палеонтологи, це стало причиною значного скорочення популяції шерстистих родичів слона на території й Азії, і Північної Америки. Ареал проживання сибірських та американських мамонтів змістився на південь, у більш сприятливі для проживання райони.

В останньому періоді їхнього існування - від 20 до 10 тис років тому - мамонти пережили короткий популяційний "бум", слідом яким настало швидке скорочення ареалу проживання на півдні Сибіру та Америки, де степи і трав'янисті рівнини стали заростати тайгою або перетворюватися на болота. Приблизно 13 тис років тому на півночі Азії та Аляски почалося різке похолодання, яке й "добило" залишки популяцій мамонтів, які втекли на північ від потепління в південних регіонах.

Раніше повідомлялося, що Земля нині вже переживає шосте в своїй історії масове вимирання, яке переважно викликане хворобами і людською діяльністю. Велика частина Південної півкулі зараз перебуває в особливо загрозливому стані; Австралія, Нова Зеландія і сусідні тихоокеанські острови можуть стати першими "вогнищами" вимирання.

У жовтні 2010 року науковці заявляли: природа планети "стоїть перед обличчям найбільшої загрози знищення з часів загибелі динозаврів 65 млн років тому", йшлося в доповіді, представленій на нараді Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття.

У доповіді наголошувалося на важливості вжиття невідкладних заходів щодо захисту і відновлення екосистем - лісів, річок, коралових рифів і океанів, життєво необхідних для всього людства.