Новини науки

Мільйони років тому динозаври перебували на верхівці харчового ланцюга, але наскільки швидкими вони були насправді? У новому дослідженні вчені відповіли на це запитання, спостерігаючи за перегонами цесарок.

За всю свою історію наша планета встигла стати домівкою для неймовірної кількості життя: деякі види процвітають досі, але інші давно вимерли. Усе, що нам відомо про давно вимерлі види — результат дослідження скам’янілостей. Але як зрозуміти, наскільки швидкою насправді могла бути та чи інша тварина? Учені схоже знайшли вихід.

Основне питання: наскільки швидко міг бігати динозавр і як ми могли б з’ясувати це? Один із методів полягає у вивченні слідових доріжок і використанні їхніх вимірювань для математичного розрахунку. Однак у новому дослідженні вчені використали інший метод, звернувши увагу на те, що можна знайти в природі — до цесарок.

Цесарки — особливі птахи, які ходять у дикій природі, але вони, за словами вчених, також є хорошою заміною динозаврів, коли йдеться про наукові дослідження. Під час дослідження вчені використовували рогатих цесарок (Numida meleagris) і змусили їх бігати по бруду різної консистенції.

Далі команда використовувала фотограмметрію для захоплення отриманих слідових доріжок і порівняла виміряну швидкість зі швидкістю, яку вони отримали, використовуючи ті самі розрахунки, що історично використовувалися для визначення швидкості слідів динозаврів.

Результати дослідження показали, що цесарки рухалися значно повільніше в реальному житті, порівняно з тим, що показували розрахунки слідових доріжок. Дослідження також показало, що птахи могли рухатися з істотно різною швидкістю, залишаючи при цьому приблизно однакову відстань між слідами. Це вказує на те, що довжина кроку насправді не є гарним індикатором прискорення або уповільнення.

До слова, це не вперше, коли вчені змушують цесарок бігати, щоб оцінити швидкість динозаврів. Востаннє вчені змусили птахів бігати на біговій доріжці. У цьому дослідженні швидкості птахів були відносно близькі до тих, які були оцінені розрахунками слідової доріжки. На жаль, у дослідженні ігнорувалася одна проста деталь — стародавні динозаври зовсім не бігали по бігових доріжках.

У новому дослідженні вчені вважають, що великі відмінності у швидкості, ймовірно, пов’язані з тим, що хода тварини менш стійка під час бігу по в’язкому бруду. З огляду на те, що для того, щоб залишити сліди, вам потрібен в’язкий субстрат схоже що ті ж самі розбіжності між швидкістю слідової доріжки й швидкістю тварини, ймовірно, застосовні та до динозаврів. Простими словами, все вказує на те, що динозаври схоже були повільнішими, ніж вважалося раніше.