Новини науки

Сильні спалахи активності метеорного потоку Оріоніди, які спостерігаються приблизно раз на 12 років, викликані впливом гравітації Юпітера на їхнього прабатька - комету Галлея, з'ясував Асвін Секар (Aswin Sekhar) з Арманської обсерваторії в північноірландському місті Арма (Armagh), повідомляє РИА "Новости".

Науковець дійшов такого висновку, простеживши за зміною траєкторії комети Галлея за останні 12 тис років за допомогою комп'ютерної моделі Сонячної системи. Результати своєї роботи він представив на британській Національної астрономічної конференції в Манчестері.

Комета Галлея вважається найвідомішим "хвостатим" небесним тілом Сонячної системи. Британський астроном Едмунд Галлей розрахував траєкторію цієї комети в 1682 році і обчислив її період, на честь чого вона й отримала його ім'я в 1759 році. Комета Галлея рухається по еліптичній орбіті навколо Сонця, повертаючись до Землі кожні 75,5 року. Вважається, що метеорний потік Оріоніди, який викликає один з найбільших метеоритних "дощів", "проливаються" на Землю щороку в жовтні, зобов'язаний своїм походженням саме цій кометі.

Секара з'ясував, що в період з 1404 по 690 роки до нашої ери комета перебувала в орбітальному резонансі з Юпітером. За його розрахунками, за той час, який Юпітер витрачав на один виток навколо Сонця, комета намотувала рівно шість "кіл" за своєю витягнутою орбітою. Потім комета вступила в період нестабільності і увійшла в новий резонанс з 240 року до нашої ери по 1700 рік нової ери. У цю епоху вона здійснювала 13 обертів по своїй орбіті за кожні два витки Юпітера навколо Сонця.

Як зазначає дослідник, за ці два періоди на орбітах комети скупчилася велика кількість уламків і частинок пилу. Незважаючи на те, що комета давно покинула ці "маршрути", порошинки і інші фрагменти і далі рухаються по них.

За словами дослідника, орбітальний резонанс Юпітера і комети Галлея став причиною того, що матерія в цих "поясах" космічного сміття розподілена не рівномірно, а у вигляді скупчень великих грудок і порівняно порожніх ділянок.

Коли Земля перетинає цей пояс, то частина фрагментів потрапляє в її атмосферу і висвітлює нічне небо планети у вигляді метеорів Оріонід. У тих випадках, коли нашій планеті трапляється дещо щільніша "грудка", то інтенсивність потоку в цей рік має бути набагато вища, ніж під час "звичайних" сезонів. Як вважає дослідник, саме цим пояснюється надзвичайна яскравість Оріонід у жовтні 1993 року. Наступний сплеск активності має відбутися в жовтні 2070 року.

"У нас ще багато невирішених проблем, пов'язаних з кометою Галлея і супутніми метеоритними потоками, які дозволять скоротити нам час до наступної зустрічі зі "зловісною" кометою в 2061 році", - жартує астроном.