19:50 Коли витончено бреше, людина може копіювати жести співрозмовника - дослідження | ||
Команда науковців із Великої Британії та Нідерландів установила, що людина, яка обманює свого співрозмовника, може несвідомо копіювати його жестикуляцію. Дослідження опублікували в журналі Royal Society Open Science. В експерименті взяли участь 98 хлопців-студентів від 18 до 36 років. Усі добровольці були чоловіками, щоб виключити вплив відмінностей між статями на координацію рухів. Добровольців просили розв'язати складну головоломку, а потім розповісти про неї іншим учасникам. Перед проведенням експерименту вчені збрехали добровольцям про те, що головоломка буде легкою, хоча насправді вона такою не була. Це, за задумом, повинно було сприяти тому, щоб і самі учасники збрехали згодом — уже іншим добровольцям, коли розповідали їм про вирішення завдання. Усіх учасників забезпечили датчиками, за допомогою яких науковці фіксували рухи їх тіла. Водночас завдання розписали так, що студентам доводилося брехати дедалі витонченіше й докладати для цього більше зусиль. Що з’ясували науковці? Виявилося, що брехуни повторювали рухи тіла жертви свого обману. Що складнішою була брехня, то точнішим копіювання рухів. Учені вважають, це пов'язано з тим, що хороша брехня вимагає такої серйозної розумової роботи, що тіло змушене імітувати рухи іншої людини, а не генерувати власні. Науковці кажуть, що цим дослідженням змогли вивчити зміни в невербальній комунікації без усвідомлення учасниками експерименту. Ці результати разом із подальшими дослідженнями можуть допомогти краще зрозуміти процеси, які розгортаються в реальних сценаріях, таких як інтерв'ю. Недоліки дослідження на тему брехні Дослідження людського обману та невербальної поведінки зазвичай зосереджуються на вчинках опитаних, яким доручають брехати чи говорити правду. Або ж інтерв'юерів, яких просять визначити правдивість викладу. Проте мало хто розглядає спільний характер розмови. Це необачність науковців, адже більшість пояснень того, чому змінюється поведінка, коли ми обманюємо, кореняться у впливі, який людина може мати на співбесідника. Наприклад, рівень занепокоєння в людини, яка обманює, залежить від реакцій її співрозмовника. У цьому дослідженні британські та нідерландські вчені якраз вивчали ці взаємовідносини. За матеріалами Новини науки
| ||
|
Всього коментарів: 0 | |