Новини науки

Що більше ми знаємо, то більше запитань у нас виникає

Про що говорили на дев’ятій конференції по старінню та пошуку препаратів проти нього Aging Research and Drug Discovery Meeting.

Після умоглядної статті Hallmarks of Aging, яка розірвала науковий світ, всі взяли курс не просто на маніпуляції з довжиною життя, але і на поліпшення всіх дев’яти показників старіння, описаних у статті: нестабільність геному, укорочення теломір, епігенетичні модифікації, порушення протеостазу, порушення регуляції поживних речовин, мітохондріальна дисфункція, клітинне старіння, виснаження запасу стовбурових клітин, змінена міжклітинна комунікація. У кожного до цього різні шляхи, але тренд очевидний.

Найгарячіша тема — діагностика старіння. 9 років тому, коли тільки починалася конференція, про це майже не говорили, всі шукали ефективний вплив на тривалість життя. Підходів до діагностики було мало. Сьогодні підходів велика кількість, і молекулярних методів стало багато, і питання стоїть — що вибрати.

Великі вікна між їжею протягом дня показують себе краще, ніж часті прийоми їжі

Лікарі показують чудові панелі діагностики, де кожна система органів розглядається окремо та підказує лікарю, що робити. Вчені говорять про вимірювання старіння навіть на рівні кожної окремої клітини, з небаченою та надмірною для лікарів точністю. Хто працює з великими даними вчитися вимірювати старіння за цифровими даними про людину. В цілому в цій галузі найбільше прогресу.

Препарати, що впливають на шляхи, пов’язані зі старінням. Обговорювали метформін, NAD, ресвератрол, акарбозу, МСТ, рапаміцин, 17-а-Е, В-GPA та безліч інших речовин, які поки що не розголошуються. Найближче до повного шляху тестування препарату в контексті старіння, просунулося тестування метформіну в проєкті TAME, який коштує 65 млн доларів, і на який покладають великі надії.

Дуже багато досліджень віддають штучному інтелекту, або всьому схожому на нього. Він і сканує великі дані потенційних ліків, і шукає в геномах мішені для впливів, і аналізує дані мільйонів людей, щоб знайти, чому вони так мало живуть. Всім вже зрозуміло, що без ML та AI у сучасній науці вже дуже складно щось принципово нове зробити. Ось тільки всі ML та AI фахівці зайняті в маркетингу, і придумують, як дотягнутися своїми цифровими руками до споживачів, щоб продати якийсь БАД від старіння. У той час як вчені, що вивчають старіння, відчайдушно потребують таких фахівців, щоб хоч колись у майбутньому такий БАД винайти. Але зарплати у маркетингу вищі.

Окрема секція була про вплив харчування на старіння. Говорили про кетодієту і що в ній може бути корисного для здоров’я — відсутність вуглеводів чи кетонові тіла. Продовження життя тварин при різних режимах харчування. Великі вікна між їжею протягом дня показують себе краще, ніж часті прийоми їжі. Обмеження незамінних амінокислот у раціоні теж є корисним для продовження життя у модельних організмів. Реалізується це все дуже складними та химерними молекулярними інструментами. Основні принципи здорового харчування не похитнути, але нюанси роботи цього харчування — дуже цікава і активна тема зараз.

Цікавий новий напрямок — наноти. Штучні мікроскопічні сферичні губки, які повинні вбирати у собі всякі шкідливі речовини у крові. Як показують досліди з переливання крові, дуже легко зробити старою молоду мишу старою кров’ю. Зробити таке навпаки дуже складно. Тож у старій крові є щось старе, і його можна пробувати видаляти. Технологія нова, поки що тестується, але цікава.

Дієта для довголіття. Що їсти, щоб прожити на 10 років більше

Говорили й про генетику довголіття. Тут швидких відкриттів бути не може, тому що ці повільні люди не розмножуватимуться так швидко, як миші або мухи, і даних щодо них мало. Але цікаво, що довголіття не тільки успадковується нащадками, а і якось пов’язує подружжя. Якщо один із подружжя довго живе, то й другий має таку схильність. Чи склянку води є кому принести, чи вони на старті невідомим нам чином обирають собі потенційних партнерів довгожителів. Теж хороша гіпотеза. На гени довгожителів звичайно ж ведеться жорстоке полювання. Всі гени, які роблять людей аномально довгоживучими (чи нормально живучими?), важливі для науки, вони — майбутні мішені для ліків. Такі гени шукають у кожній популяції, тому що у різних куточках світу вони можуть бути свої. За статистикою більшість розробок ліків сьогодні й починається з відкриття таких цікавих генів.

З кожним роком я бачу на конференції вдвічі більше людей, що каже, що сфера знань зростає. Тільки щоб розповісти всі новини галузі за рік треба по десять годин доповідей протягом чотирьох днів. Як завжди буває, що більше ми знаємо, то більше запитань у нас виникає. Але від цього лише цікавіше.