Новини науки

П'ятдесят років тому була проведена перша операція по збільшенню грудей за допомогою силікону. З тих пір збільшення грудей вважається однією з найпопулярніших операцій у світі: у 2010 році послугами пластичних хірургів скористалися 1500000 жінок.

Все почалося навесні 1962 року, коли мати шістьох дітей Тіммі Джин Ліндсі лягла на операційний стіл у лікарні Джефферсона Девіса в Х'юстоні, штат Техас. Через дві години вона вже думала про купівлю ліфчика на розмір більше.

"Мені вона здавалася прекрасною. Вона була м'якою на дотик і дуже нагадувала справжню", - згадує свої відчуття після операції Ліндсі, якій зараз 80 років.

"Повністю я усвідомила, що сталося, коли я вийшла на вулицю, і чоловіки почали присвистувати мені вслід", - говорить Ліндсі.

Учасниця тієї першої операції, що стала історією, не збиралася збільшувати груди. Вона прийшла в лікарню, щоб видалити татуювання на грудях, а лікарі запропонували їй виступити в якості волонтера в першій операції по збільшенню грудей.

Оперували хірурги Френк Джиро і Томас Кронін.

Як стверджують історики, саме Джиро придумав новий тип грудного імплантату.

"Френк Джиро стиснув в руках пластиковий мішечок із кров'ю для переливання і помітив схожість з жіночими грудьми", - розповідає автор книги "Створення краси: історія інновацій, які зробили нас красивими" Тереза ​​Ріордан.

Першим "піддослідним кроликом" у хірургів стала собака по кличці Есмеральда, якій імплантували силіконовий мішечок з гелем.

"Ракета злітає завдяки тязі і підйомній силі, збільшення грудей передбачає щось схоже", - говорить працюючий з Джиро і Кронін Томас Біггс.

"Я робив операцію Есмеральди. Ми ввели імплантат під шкіру і залишили його на кілька тижнів. Есмеральда зжувала шви і імплантати довелося витягти".

Операція пройшла успішно, а Джиро оголосив, що імплантати "нешкідливі, як вода".

Незабаром після цього хірурги почали шукати жінку, яка б погодилася на операцію.

Тіммі Джин Ліндсі майже нічого не пам'ятає про той день.

"Пам'ятаю лише відчуття чогось важкого на грудях після операції, але через три-чотири дні біль пройшов", - говорить Ліндсі.

Хірурги були задоволені роботою, але зовсім не уявляли тоді, що саме сталося. "Звичайно, всі ми дуже раділи, але якби мені хтось тоді сказав, чим все це закінчиться, я б не повірив", - говорить Біггс.

"Я не міг уявити значущості тієї операції".

Кронін розповів про операцію на засіданні Міжнародного товариства пластичних естетичних хірургів (ISAPS) в окрузі Вашингтон в 1963 році. "Ми підірвали світ пластичної хірургії", - згадує Біггс.

Здавалося, і час грає на руку першопроходцям. Саме в ті роки вийшов перший журнал Playboy і з'явилася довгонога пишногруда лялька Барбі.

В Америці 1950-х років округлі форми і великі груди стали вважатися модними.

"Дивлячись на пишні бюсти Мерилін Монро і Джейн Рассел, жінки починали думати про збільшення грудей", - говорить Тереза ​​Ріордан.

Вони могли носити ліфчики з вкладишами, які візуально збільшують розмір грудей, але жінки хотіли більшого.

До першої операції з силіконом хірурги намагалися використовувати інші матеріали. У 50-і роки лікарі вводили в груди полівінілові губки. Деякі стверджують, що сама Мерилін Монро скористалася послугами хірургів.

Біограф актриси Ентоні Саммерс, однак, спростовує подібні припущення з посиланням на людей, які добре знали Монро.

"Режисер Біллі Уайлдер називав груди Монро" чудом форми і щільності ", на яку не поширюються закони гравітації", - говорить він.

Техніка з використанням полівініловий губок, здавалося спочатку, приносила гарні результати, але дуже скоро виявилися недоліки: груди ставали твердими на дотик.

Повії в Японії закачували силікон в груди, щоб сподобатися американським військовим, які перебували в країні після війни.

Японки вважали, що пишногруді дівчата подобаються американцям більше, чому і йшли на такі жертви.

Ін'єкції силіконом, проте, могли призвести до утворення гематом або гангрени.

Силіконові імплантати в США також не можна було назвати повністю безпечними.

Жінки могли зіткнутися з ускладненнями після пластичної операції: гематомою, інфекціями, появою шрамів - слідів імплантатів.

З тих пір наука пішла вперед, і вибір імплантатів істотно збільшився.

"Раніше у нас було тільки чотири розміри на вибір - великий, середній, маленький і дуже маленький. Тепер їх 450", - говорить Біггс.

Операції по збільшенню грудей - другі за популярністю в світі після ліпосакції (операції з видалення жиру). В деяких країнах, наприклад у Великобританії, операції по збільшенню грудей міцно займають перше місце.

До хірургії вдаються не тільки жінки, незадоволені своєю зовнішністю, а й ті, які пережили рак грудей пацієнтки.

Джиро і Кронін з самого початку сподівалися, що їх задумка допоможе саме таким жінкам.

Тіммі Джин Ліндсі довгі роки нікому не розповідала, що зробила операцію, і лише через багато років вона розповіла про це деяким друзям і своїй сім'ї.

Через 50 років після операції Ліндсі задоволена результатом, хоча й дивується, що, як і все в світі, нові груди підвладна часу.

"Можна було б подумати, що груди залишаться пружними, але ні, мої силіконові груди, як і звичайні груди, з роками стали обвисати. Це мене здивувало. Я думала, вони не змінять форму".

Але Ліндсі таки задоволена цією частинкою історії, що знаходиться всередині неї.

"Чудово, що я була першою", - говорить Ліндсі.