Новини науки

Чи замислювалися ви коли-небудь, як виглядає життя людини? На перший погляд, це питання не здається таким вже складним. Але відповісти на нього однозначно навряд чи у когось із вас вийде. Так відбувається тому, що кожен з нас дивиться на життя крізь призму своїх переконань, свого сприйняття світу. Звичайно, не можна заперечувати той факт, що життя людини багатогранне, і його можна розглядати під різними кутами. Однак, нерозуміння самих елементарних речей, веде до того, що людина не може розібратися й в більш складних. А якщо людина чогось і не знає, це не означає, що воно перестає існувати та впливати на її життя - воно не існує тільки для неї самої. У чому ж полягає суть життя людини?

З точки зору прикладної науки, життя людини складається з двох речей: реакцій та очікування. По суті, людина проводить все своє життя в очікуванні реакції інших людей на свої невірні вчинки. Ця картина знайома багатьом. Однак, навряд чи ви серйозно замислювалися над природою цього явища, тим більше про те, яким чином воно впливає на вашу долю.

Людина ніколи не знає, якою буде реакція оточуючих на її неправильні вчинки. І коли піде така реакція, вона теж не знає, тому і змушена постійно перебувати в очікуванні.

Реакції людей на вашу неправильну поведінку можуть бути миттєвими, а можуть статися через певну кількість часу. Людина може відразу висловити вам все в обличчя, а може помститись через багато років.

Проблематика полягає в тому, що реакції людини їй не контролюються, вони спрацьовують автоматично. Саме, тому людина не може передбачити реакції інших на свої невірні вчинки.

У чому ж полягає природа неправильних вчинків людини? Причина їх виникнення криється у виборі неправильного способу дії. У людини завжди існує два варіанти: вибрати «плоскість найменшого спротиву» або вибрати «плоскість найближчого простого результату». Найчастіше вона вибирає плоскість найближчого простого результату, яка веде до виникнення помилок та неправильних вчинків, тому що це лінійна, автоматична реакція. А плоскість найменшого спротиву - це підвищення рівня вирішення задачі по траєкторії розуму, яку людина як правило не використовує.

Природа вибору плоскості найближчого простого результату - умовний та безумовний рефлекс. Людина діє лінійно: стимул - реакція. Звідси й виникає очікування наслідків на неправильні вчинки в реакції інших людей, які діють так само лінійно.

Уявімо собі таку ситуацію, людина домовляється з партнером про зустріч на вечір, для того, щоб заробити грошей. Днем їй дзвонить товариш, і каже, що у нього з'явилися гроші, і він може віддати старий борг. Звичайно, людина вибирає плоскість найближчого простого результату, і біжить до друга забирати гроші. Той пропонує їй сходити куди-небудь розвіятися, людина махає рукою на зустріч, і погоджується. Тільки на наступний ранок вона усвідомлює наслідки скоєного - грошей немає, зустріч не відбулася, і якою буде реакція партнера на її поводження не відомо.

Дана проблематика ускладнюється ще й тим, що у кожної людини існує певна структура пізнання світу, зі своїм унікальним змістом накопиченого досвіду, і тим, що кожна людина проходить певні програми підготовки, в результаті чого формується її програмна доля.

Таким чином, при взаємодії людей виникає протиставлення змісту однієї структури інший, або іншими словами - протиставлення досвіду однієї людини досвіду іншої людини, або групи осіб. Тому кожна людина постійно очікує реакції від інших людей на свої невірні дії. В цьому і є суть життя людини.

До такого наукового висновку прийшов академік УАН, засновник НДІ «Міжнародне судьбоаналітічне співтовариство», кандидат психологічних наук Мальцев Олег Вікторович в результаті досліджень в області судьбоаналіза. На підставі цих висновків і ряду інших наукових відкриттів, їм була створена методика «Соло», яка дозволяє людині вийти з цього замкнутого кола - звільнитися від впливу минулого досвіду та звільнитися від програмної долі. Дізнатися більше про результати досліджень PHD О.В. Мальцева, інструменти та методики прикладної науки ви можете, подивившись лекції онлайн та семінари на сайті Академії прикладних наук.