Новини науки

Вчені з’ясували, чому шумерська цивілізація раптово зникла

Аккадська імперія, перша єдина шумерска держава, яка раптово розпалася і припинила своє існування 4200 років тому через найпотужнішу посуху і пилові бурі, які позбавили її міста всіх запасів води.

До такого висновку прийшли кліматологи, що опублікували статтю в журналі PNAS.

«Ми давно підозрювали, що в цей час відбулася кліматична катастрофа, яка одночасно занапастила не тільки шумерів, але і давньоіндійську і єгипетську цивілізації. Доказів цього, крім деяких суперечливих знахідок на березі Червоного моря і Оманської затоки, у нас не було», – пишуть Стейсі Керолін (Stacy Carolin) з Оксфордського університету (Велика Британія) і її колеги.

Шумерська Месопотамія, поряд з Давнім Єгиптом і містами-державами в долині річки Інд, претендує на звання однієї з трьох найдавніших цивілізацій Землі. Вона з’явилася приблизно шість тисяч років тому у вигляді великої спільноти міст-держав, які торгували і ворогували один з одним.

Приблизно в середині третього тисячоліття до нашої ери легендарний Саргон Великий завоював всі шумерські «поліси» і об’єднав їх в аккадську імперію, створивши звід законів, загальні правила торгівлі та інші невід’ємні риси сучасної цивілізації. Незважаючи на те, що вона вважалася однією з найсильніших «наддержав» свого часу, вона розпалася менш ніж через 200 років після утворення, а її столиця, Аккад, безслідно зникла.

Причини цього розпаду залишалися предметом суперечок серед істориків. Частина дослідників вважала, що стара знать міст-держав Месопотамії була незадоволена централізацією влади і активно боролася з Саргоном і його нащадками. Інші пов’язують її падіння з вторгненням кочівників-гутієв, чиї набіги спустошували країну і підривали авторитет царя.

Нещодавно деякі історики, а також кліматологи і геологи, почали говорити про те, що в колапсі Шумерської цивілізації був винен клімат, а не людина. Справа в тому, що розкопки в сусідній Сирії показують, що приблизно в 2200 році до нашої ери на Близькому Сході почалася сильна засуха, яка фактично знищила всі великі міста в регіоні.

Керолін і її колеги знайшли перші несуперечливі дані про те, що це було так насправді, вивчаючи сталактити, які формувалися протягом останніх п’яти тисяч років в печері Голь-і-Зард, розташованої неподалік від міста Демавенд на півночі Ірану.

Ці кам’яні нарости складаються із своєрідних «річних кілець», чия товщина, хімічний та ізотопний склад безпосередньо відображають те, як багато води потрапляло в печеру в різні епохи їх формування. Відповідно, їх можна використовувати як своєрідний кліматичний «літопис», що відображає коливання температур і рівня опадів протягом дуже довгого часу.

Голь-і-Зард, в свою чергу, знаходилася неподалік від північних регіонів аккадської імперії, і отримувала приблизно той же рівень опадів, що і володіння спадкоємців Саргона. Це дозволило вченим дуже точно реконструювати клімат епохи її падіння.

Незвичайний атлас, що описує зміни в рівні опадів в Старому Світі в останні дві тисячі років, допоміг вченим з’ясувати, що «великий голод» 1315-1317 років в Європі в цілому був породжений «великим потопом», а поточний конфлікт в Сирії – посухою 2006- 2010 років.

Як виявилося, першу наддержаву Месопотамії дійсно погубив клімат – приблизно 4,26 тисячі років тому зростання сталактитів різко сповільнилося, що свідчить про раптове і різке зменшення рівня опадів. Ця посуха тривала більше трьох сотень років, що збігається за часом з початком ери відродження Месопотамії і появи Вавилонії.

Паралельно вчені зафіксували аналогічне зростання в частках магнію і кальцію в «річних кільцях». Це говорить про початок найпотужніших пилових бурь, які приносили в печеру величезні маси піску. Подібні катаклізми повинні були прискорити загибель аккадської цивілізації, позбавивши її хліборобів можливості нормально вирощувати урожай навіть при наявності водних резервуарів і систем зрошення.

Що цікаво, аналогічна посуха і пилові бурі відбувалися в історії Месопотамії і раніше, приблизно 4,5 тисячі років тому. Вони тривали не так довго, всього близько століття, але вони могли послабити міста-держави і прокласти дорогу для імперії Саргона, яка загине під їх ударами в наступний «сезон пилових бур», розщповідають кліматологи.