Новини науки

Вчені знайшли докази подвійної субдукції океану Неотетіс. Відкриття пояснює причину швидкого зникнення стародавнього океану і стрімкого зближення Індії та Азії.

Дослідники з Інституту геології і геофізики Китайської академії наук знайшли в М’янмі сліди другої океанічної плити, зниклої в мезозої. Відкриття підтверджує гіпотезу подвійної субдукції океану.

Шляхом складання сейсмічної томографії та моделювання хвильових форм дослідники вперше виявили дві субпаралельні субдуктивні плити, що збереглися в сучасній верхній мантії під М’янмою. Подальше геодинамічне чисельне моделювання пояснило, чому залишки плити збереглися недоторканими, не відколовшись і не занурившись в глибину.

моделювання подвійної седукції показує два субпаралельних ділянки стародавньої кори, що занурюються вниз. Зображення: Shun Yang et al., Science Advantages

Після поділу стародавньої Пангеї на два материки (Гондвану і Лавразію) між ними сформувався великий океан — Тетіс. Він існував близько мільярда років з 850 млн років до 5 млн років тому. Активний рух древніх материків і їх “частин” постійно змінювало конфігурацію стародавнього океану. Одна з найбільш пізніх — Неотетіс.

Після відокремлення Індостану та Африки від Гондвани ці материки почали рухатися на північ, стискаючи Тетіс до вузьких морів. Зближення і подальше зіткнення Індостану і Азії і формування тибетського нагір’я — одна з найбільш значних подій в тектонічній історії Землі. Дивно, що цей процес проходив приблизно в чотири рази швидше, ніж інші зближення літосферних плит.

море (океан) Тетіс на карті Землі близько 200 млн років тому. Зображення: Lenny222, Chesnok, CC BY 3.0, via Wikimedia Commons

Нове дослідження показало, що найбільш ймовірна причина такої швидкості — подвійна субдукція. Субдукція – це геологічний процес, пов’язаний із зануренням однієї літосферної плити під іншу. Як правило, воно одностороннє — один кінець плити занурюється під іншу, а на іншому кінці утворюється розрив, в якому відбувається вихід магми і утворення нової кори.

Однак в ряді випадку океанічна кора занурюється під континентальну відразу з двох сторін. Такий процес називається субдукцією. При цьому океанічна плита згинається у формі дуги, а плити зближуються.

Дослідники вважають, що саме такий процес відбувався між Індією і Азією. Океанічна плита, що розкололася на дві частини, повільно занурювалася в гарячі шари Землі, а континенти стрімко наближалися, поки не об’єдналися в районі тибетського нагір’я. При цьому викид магми «спаяв» дві ділянки земної кори разом.

Автори роботи вважають, що нове відкриття вимагає зміни всієї моделі тектонічного руху плит.