|
-
І болгари його звуть - Чорно
море, і італійці - Маре Неро, і французи
- Мер Нуар, і англійці - Блек Сі, і німці
- Шварц Меєр. Навіть по-турецьки
"Кара-Деніз" не що інше, як "Чорне
море".
Звідки ж така одностайність
у найменуванні цього дивовижно синього
моря, який підкорює нас своєю променистою
безтурботністю? Звичайно, трапляються
дні, коли море розсерджене, і тоді його
лик темніє до синьо-фіолетового. Але
це буває рідко, та й то лише у важкий
для нього зимовий час.
А в ясну погоду з ранньої
весни і до пізньої осені Чорне море
надовго запам'ятовується своєю соковитою
синявою, що переходить в світлі бірюзові
тони з наближенням до берега.
"Небо хоче бути прекрасним,
море хоче бути - як небо!" - Поетично
сказав про це В.Брюсов. І все-таки, хто
і коли прозвав це море Чорним?
Є така захоплююча наука -
топоніміка, яка вивчає походження
географічних назв (топонімів). Згідно
з даними цієї науки, існує щонайменше
дві основні версії походження назви
Чорного моря.
Версія перша
Її висунув давньогрецький
географ та історик Страбон, що жив в I
столітті до н.е. На його думку, Чорним
назвали море грецькі колоністи, яких
тут колись неприємно вразили шторми,
тумани, невідомі дикі берега, населені
ворожими скіфами і таврами. І вони дали
суворому незнайомцю відповідне ім'я -
Понтос Аксейнос - "море негостинне",
або "чорне". Потім, обживаючи
берега, поріднившись з морем добрих і
світлих казок, греки стали називати
його Понтос Евксейнос - "море гостинне".
Але перше ім'я не забулося, як перша
любов. -
Читайте також: Глибинні таємниці Чорного моря. ВІДЕО
Версія друга
I тисячолітті до н.е., задовго
до появи тут необережних на мову грецьких
колоністів, на східних і північних
берегах Азовського моря жили індійські
племена - меоти, сінди та інші, які й
дали ім'я сусіднього морю - Темарун, що
означає буквально "чорне море ".
Це вийшло в результаті чисто візуального
порівняння кольору поверхні двох морів,
іменованих нині Азовським і Чорним. З
гористих берегів Кавказу останнє
здається спостерігачеві більш темним,
у чому можна переконатися і зараз. А
раз темне - значить, чорне. Меотів на
берегах згаданих морів змінили скіфи,
які повністю погодилися з такою
характеристикою Чорного моря. І прозвали
його по-своєму - Ахшаена, тобто "темне,
чорне".
Є й інші версії
Наприклад, одна з них
свідчить, що море так назвали за те, що
після шторму на його берегах залишається
чорний мул. Але це не зовсім так, мул
насправді не чорний, а сірий. Хоча, хто
його знає, як все це бачилося в давнину.
Крім того, існує ще
одна гіпотеза походження
назви "Чорне море", висунута
сучасними гідрологами. Справа в тому,
що будь-які металеві предмети, ті ж
якоря кораблів, опущені на деяку
чорноморську глибину, піднімаються на
поверхню почорнілими під дією знаходження
в глибинах моря сірководню. Ця властивість
напевно була поміченою ще з давніх-давен
і, безперечно, могло послужити закріпленням
за морем ось такої дивної назви.
Взагалі ж море здатне
приймати найрізноманітніші кольори і
відтінки. Скажімо, в лютому-березні
можна виявити, що вода у чорноморських
берегів не блакитна, як завжди, а бура.
Ця колірна метаморфоза - явище вже
біологічного характеру, і викликається
воно масовим розмноженням найдрібніших
одноклітинних водоростей. Починається
цвітіння води, як кажуть у народі.
- У "кольоровій гамі"
Чорного моря багато цікавого. У всьому
іншому дивного і цікавого - взагалі не
злічити.
|
