Новини науки

Протягом десятків років кожен школяр знав, що Сонячна система налічує дев'ять планет, останньою з яких є далекий Плутон із його супутником Хароном. Відкритий у 1930 році як результат пошуків загадкової "планети Х", цей крижаний світ довго вважався повноправним членом планетної родини. Проте у серпні 2006 року звична картина космосу раптово змінилася, викликавши хвилю обурення та дискусій.

Хто й чому вирішив змінити долю Плутона?

Історія зміни статусу Плутона почалася задовго до скандального рішення Міжнародного астрономічного союзу (МАС). Коли Клайд Томбо вперше помітив рухому точку на фотопластинках, науковці вважали, що знайшли масивне тіло, яке своєю гравітацією збурює орбіти Урана та Нептуна. Проте з кожним десятиліттям оцінки маси та розмірів Плутона ставали дедалі меншими. Виявилося, що його діаметр становить лише близько 2375 кілометрів, що менше навіть за діаметр нашого Місяця.

Справжнім викликом для статусу Плутона став кінець двадцятого століття. У 1990-х роках астрономи підтвердили існування поясу Койпера – величезного скупчення крижаних тіл за орбітою Нептуна. Плутон виявився не унікальним самотнім мандрівником, а лише першим і найбільшим на той час представником цієї нової популяції.

Ситуація загострилася, коли команда Майка Брауна почала відкривати інші великі об'єкти, такі як Квавар, Седна та Макемаке. Останньою краплею стало виявлення у 2005 році Ериди, яка, за тогочасними оцінками, здавалася масивнішою за Плутон.

Тут починаються проблеми

Перед науковою спільнотою постала дилема: або збільшити кількість планет до десятків, або переглянути саме визначення цього терміну. Для вирішення цього питання МАС зібрався у Празі в 2006 році.

Після напружених дебатів було ухвалено три ключові критерії для статусу планети:

    Об'єкт повинен обертатися навколо Сонця.
    Він повинен мати достатню масу для набуття кулястої форми.
    І нарешті він мав би "очистити" околиці своєї орбіти від інших тіл.

Плутон легко пройшов перші два "випробування", але на третьому спіткнувся. Оскільки він рухається в густонаселеному поясі Койпера і розділяє свій шлях з безліччю інших об'єктів, астрономи вирішили, що він не є гравітаційно домінуючим на своїй орбіті.

Результатом голосування Плутон був позбавлений статусу планети та переведений до нової категорії "карликових планет".

Реакція суспільства

Рішення МАС викликало неоднозначну реакцію. Багато астрономів, зокрема керівник місії "Нові Горизонти" Алан Штерн, вважають критерій "очищення орбіти" ненауковим і розпливчастим. Вони зазначають, що навіть Земля має тисячі астероїдів поблизу своєї орбіти.

Група дослідників пропонує повернутися до визначення планети як будь-якого геологічно активного тіла, що має власну гравітацію. Але в такому разі планетами могли б вважатися не лише Плутон, а й великі супутники, як-от Титан чи Енцелад, а їхня загальна кількість у Сонячній системі перевищила б 150 об'єктів.

Сучасні дані, отримані зондом "Нові Горизонти" у 2015 році, показали, що Плутон – це дивовижно складний світ із водяними горами, азотними льодовиками та багатошаровою атмосферою. Незалежно від того, як ми його називаємо, він залишається ключовим об'єктом для розуміння еволюції нашої планетної системи.