Новини науки

 Вчені з Китайської академії наук представили нові результати, які можуть пояснити давню загадку асиметрії Місяця. Аналіз ґрунту та порід, доставлених місією Chang’e‑6 з його зворотного боку, свідчить: мільярди років тому гігантське зіткнення могло змінити внутрішню будову супутника Землі.

Зразки були зібрані в басейні Південний полюс — Ейткен, одному з найбільших кратерів Сонячної системи, що охоплює майже чверть поверхні Місяця. Через його глибину дослідники припустили, що удар досягнув мантії й міг змінити її хімічний склад. Для перевірки цієї гіпотези вони дослідили чотири базальтові фрагменти за допомогою високоточної мас-спектрометрії та порівняли їх із породами, привезеними місіями Apollo та Chang’e‑5.

Ілюстрація удару метеорита, що сформував басейн Південний полюс-Ейткен на зворотному боці Місяця, спричинивши плавлення кори та мантії та випаровування летких елементів. Джерело: Heng-Ci Tian
Результати показали: ізотопи калію у зразках із зворотного боку значно важчі, ніж у матеріалах із ближнього боку. Такі відмінності не можна пояснити лише вулканічними процесами. На думку авторів, удар був настільки потужним — близько 2800 К — що розплавив частину внутрішніх шарів Місяця й перемістив теплоутворюючі елементи на ближній бік, спричинивши масштабний вулканізм.

Це могло залишити зворотний бік без «вулканічних інгредієнтів», але з характерним важким ізотопним підписом калію. Саме таке розподілення речовини може пояснити різницю між двома півкулями — гладкими лавовими рівнинами ближнього боку та гірським, кратерованим рельєфом зворотного.

Попри переконливість гіпотези, вона базується лише на чотирьох зразках. Вчені наголошують: для остаточного підтвердження необхідні нові місії та ширший набір матеріалів зі зворотного боку Місяця, які допоможуть зрозуміти, чи саме давній удар сформував його асиметрію.