Наука пояснює світ і формує майбутнє
Новини науки Розповідаємо про науку з 2011 року
Сон, хіромантія і сонник

Хто найчастіше пам’ятає свої сни: дослідження 16 країн дало несподівану карту сновидінь

Хто найчастіше пам’ятає свої сни: дослідження 16 країн дало несподівану карту сновидінь

Чому одна людина пам’ятає сон майже щоранку, а інша — кілька разів на рік? Велике міжнародне дослідження в 16 країнах показало: частота пригадування снів помітно залежить від віку, статі, країни та особливостей сну.

У 2021 році приблизно 54,3% учасників повідомляли, що згадують сни щотижня або частіше.

Молодші пам’ятають сни частіше

З віком частота пригадування снів у середньому знижувалася. Жінки також частіше за чоловіків повідомляли, що пам’ятають свої сновидіння.

Причини можуть бути різними: від структури сну й частоти нічних пробуджень до культурного ставлення до сновидінь.

Якщо людина прокидається безпосередньо після сну, шанс запам’ятати його вищий. Уже через кілька хвилин деталі можуть швидко зникати, якщо увагу переключити на телефон, будильник або ранкові справи.

Між країнами різниця була дуже великою

Дослідники побачили значні міжнародні відмінності, які не можна повністю пояснити лише віком чи тривалістю сну.

Наприклад, у Німеччині частота пригадування була серед нижчих у вибірці. Це може відображати культурні звички, ставлення до розповідей про сни або особливості опитування.

Кошмари теж мали складний зв’язок із тривалістю сну: залежність була не просто «чим довше спиш, тим більше кошмарів».

Чи можна навчитися пам’ятати сни

Найпростіший метод — не вставати одразу після пробудження, кілька секунд полежати нерухомо й спробувати відновити останній образ або емоцію.

Запис сну в нотатник чи телефон одразу після пробудження теж поступово підвищує увагу до сновидінь.

Але відсутність спогадів про сон не означає, що людина «не бачить снів». Значна частина сновидінь просто не переходить у довготривалу пам’ять після пробудження.

На пригадування впливає й мотивація. Люди, які вважають сни цікавими або регулярно їх записують, частіше звертають увагу на короткі фрагменти одразу після пробудження. Це може створювати культурні відмінності навіть за однакової фізіології сну.

Тому міжнародні дані не означають, що жителі однієї країни «бачать більше снів» за інших. Найімовірніше, відрізняється саме те, скільки нічного досвіду переходить у пам’ять і наскільки охоче люди про нього повідомляють.