Збереження приблизно 35% річок і струмків може підтримати більшу частину прісноводного біорізноманіття США
Прісноводні екосистеми займають невелику частину поверхні планети, але містять непропорційно велику кількість видів. Нове дослідження показало, що в континентальних США приблизно третина річок і струмків має особливо високу цінність для довгострокового збереження прісноводного біорізноманіття.
Дослідники оцінили стан водотоків, їхню природність, звʼязність, кліматичну стійкість і значення для різних груп організмів.
Не всі кілометри річки однаково важливі
Деякі ділянки забезпечують критичні місця розмноження, інші зʼєднують великі басейни або залишаються відносно прохолодними під час спеки. Саме такі властивості визначають, чи зможуть види переживати довгострокові зміни середовища.
Команда визначила мережу приблизно з 35% водотоків, яка має особливо високу природоохоронну цінність. Це не означає, що решта річок неважлива, а радше дозволяє визначати пріоритети, коли ресурсів на відновлення недостатньо.
Прісноводним системам шкодять греблі, зміна землекористування, водозабір, забруднення та нагрівання. Особливо небезпечна фрагментація, коли риби й інші організми втрачають можливість переміщуватися між ділянками.
Захист має працювати на рівні цілої річкової мережі
Окрема чиста ділянка не завжди врятує популяцію, якщо вище за течією надходять забруднення або нижче розташована непрохідна гребля. Тому дослідники оцінювали не лише локальний стан, а й звʼязність водозборів.
Кліматична стійкість також має значення. Річки з прохолодними притоками, джерельним живленням або різноманітним рельєфом можуть стати природними refugia під час майбутніх теплових хвиль і посух.
Карта пріоритетів може допомогти спрямовувати відновлення русел, знесення непотрібних барʼєрів, захист прибережної рослинності та контроль забруднення саме туди, де це дасть найбільший ефект.
Робота показує практичний шлях: замість рівномірного розподілу ресурсів по всій країні можна спершу захистити ключовий каркас річкової мережі, а потім поступово розширювати відновлення навколо нього.
Пріоритетна мережа також може допомогти планувати фінансування. Замість сотень розрізнених малих проєктів можна формувати цілісні коридори від верхівʼїв до нижньої течії, де відновлення одного барʼєра або прибережної смуги підсилює ефект сусідніх заходів.
