Новини науки

Телескоп Вебба зміг зафіксувати воду в протопланетному диску на відстані 370 світлових років від Землі, повідомляють у NASA.

Це відкриття стало першим в історії досліджень цим інструментом. У фокус досліджень потрапила планетарна система PDS 70. Зірка містить внутрішній і зовнішній диски газу та пилу. Їх розділяє щілина у 8 млрд км.

Всередині є 2 відомі планети-гіганти газу. Нові вимірювання телескопа виявили водяну пару у внутрішньому диску системи на відстані менше 160 млн км від зірки – власне місця, де потенційно могли б формуватися скелясті планети земної групи.

Це перше подібне виявлення води в земній області диска, де уже відомо про 2 чи більше протопланети.

"Ми бачили воду в інших дисках, але не так близько і в системі, де зараз збираються планети. Ми не могли провести такий тип вимірювань до Вебба", – сказала Джулія Перотті з Інституту астрономії Макса Планка (MPIA) у Гейдельберзі, Німеччина.

Зірка PDS 70 відноситься до K-типу. Її вік оцінюють у 5,4 млн років. Вона холодніша за Сонце. Вчені також вказують, що це відносно старий тип зірок з плането-утворюючими дисками, що зробило відкриття водяної пари дивним.

Поступово вміст газу та пилу в дисках зменшується. Це зумовлення випромінюванням, вітрами чи звичайним перетворенням на більші об’єкти, щоб з часом створити планети.

Оскільки попередні дослідження не змогли виявити воду в центральних областях дисків такого ж віку, астрономи підозрювали, що вона може не витримати жорсткого зоряного випромінювання, а це призведе до сухого середовища для формування будь-яких кам’янистих планет.

Поки що вчені не виявили планет, які утворюють у внутрішньому диску PDS 70. Одна виявлення водяної пари означає, що якщо утворять кам’янисті планети, вода там буде доступною з самого початку.

А це породжує нові питання про походження молекул води. Вчені говорять, шо однією з можливостей є те, що молекули води утворюються на місці, де ми їх виявляємо, коли атоми водню та кисню поєднуються.

Натомість друга можливість полягає в тому, що вкриті льодом частинки пилу, транспортуються з холодного зовнішнього диска на гарячий внутрішній диск, де водяний лід сублімується і перетворюється на пару.

Крім того, є питання стосовно того, як вода вижила так близько до зірки. Припускають, що навколишній матеріал на кшталт пилу та інших молекул води відіграють роль захисту.