Новини науки

Американські планетологи виявили в зразках місячних порід, отриманих експедицією "Аполлон-16", фрагменти стародавніх метеоритів, які бомбардували природний супутник Землі приблизно 3,8 мільярда років тому, йдеться в статті, опублікованій в журналі Science.

Група астрофізиків під керівництвом Кетрін Джой (Katherine Joy) з Інституту Місяця і планет у Х'юстоні (США) аналізувала фрагменти місячного ґрунту - реголіту, доставленого на землю експедицією "Аполлон-16" у 1972 році.

Дані зразки реголіту було взято в Морі Дощів, яке є гігантським кратером, що виник унаслідок падіння астероїда 3,85 або 3,92 мільярда років тому, передає РИА "Новости".

В уламках метеоритів Джой та її колеги виявили мікроскопічні кульки - хондрули, які, як правило, існують лише в примітивних хондритах - багатих на кремній астероїдах, утворених з первинної матерії Сонячної системи. Більшість великих астероїдів такого типу зіткнулася із Землею, Місяцем та іншими планетами в ході так званого пізнього важкого бомбардування - періоду постійного зіткнення великих небесних тіл на ранньому етапі формування Сонячної системи, який тривав сотні мільйонів років.

Дослідники проаналізували хімічний склад кульок за допомогою електронного мікроскопа і спектрографа, намагаючись з'ясувати час їхнього формування і джерело походження.

За словами планетологів, хондрули складаються з мінералів, які не можна виявити на Землі чи Місяці і які часто зустрічаються в різних метеоритах-хондритах.

Зокрема, в більшості зразків було досить мало заліза, що відрізняє їх від місячного ґрунту. Крім того, мікроскопічні кульки містили вкрай мало нікелю і дуже багато магнію порівняно з типовими земними породами, що відкидає можливість забруднення зразків через неправильне зберігання або транспортування реголіту.

За словами науковців, хімічний склад кульок підтвердив, що вони виникли всередині звичайних і вуглистих хондритів, що населяли Сонячну систему в епоху пізнього важкого бомбардування. Крім того, в інших зразках місячних порід дослідники знайшли сліди пізніших зіткнень, що сталися 1,7 мільярда років тому і пізніше.

Як зазначають астрофізики, така велика кількість хондрул підтверджує астероїдну теорію бомбардування Місяця і зменшує правдоподібність конкуруючої з нею кометної гіпотези. Остання свідчить, що планети стикалися переважно з кометами із зовнішніх меж Сонячної системи, а не з більш близькими до них астероїдами.

Напередодні фахівці NASA дійшли висновку, що в Сонячній системі налічується близько 4700 більш-менш великих астероїдів, які можуть становити небезпеку для нашої планети.