«Мега-Земля» GJ 523b важить приблизно як 23 Землі, хоча лише у 2,5 раза більша за нашу планету
Астрономи повідомили про надзвичайно щільну екзопланету GJ 523b: її маса оцінюється приблизно у 23 земні, тоді як радіус — лише близько 2,5 радіуса Землі. Якщо параметри підтвердяться, це буде один із найцікавіших об’єктів на межі між суперземлями й нептунами.
Важливо: робота поки представлена як препринт і проходить наукове рецензування, тому числові оцінки ще можуть змінитися.
Чому така планета дивує
Зі збільшенням маси кам’янисті планети стискаються під власною гравітацією, але 23 маси Землі при відносно невеликому радіусі все одно вимагають дуже щільного складу.
Можливий варіант — велика частка металевого ядра й тонка атмосфера. Інший — планета колись мала масивну газову оболонку, але втратила її через активність молодої зорі.
Система має вік приблизно 170 мільйонів років, тому вона дає рідкісну можливість побачити планетну еволюцію на ранньому етапі.
Як перевірять результат
Радіус визначають за транзитами, коли планета проходить перед зорею. Масу — за радіальними швидкостями або іншими динамічними ефектами.
Саме вимірювання маси для активної молодої зорі є складним: зоряні плями й магнітна активність можуть імітувати невеликі швидкісні сигнали.
Тому незалежні спектрографи та довший часовий ряд будуть критично важливими.
Якщо GJ 523b збереже нинішні параметри після рецензування, вона стане важливим тестом для моделей того, наскільки масивною може бути переважно кам’яниста планета і як молоді світи втрачають первинні атмосфери.
Атмосферна спектроскопія, якщо вона стане можливою, додатково покаже, чи GJ 523b зберегла легкі гази або перед нами майже оголене щільне ядро колишнього нептуна.
Висока густина потенційно робить GJ 523b важливим об’єктом для моделей межі між кам’янистими планетами й газовими нептунами. Якщо планета справді майже позбавлена водню й гелію, постане питання, чи вона народилася такою, чи пережила надзвичайно інтенсивну втрату атмосфери в молодому віці.
Молодий вік системи також дозволяє оцінити, як швидко планета могла втратити первинну оболонку. Якщо процес завершився менш ніж за 170 мільйонів років, це жорстко обмежить моделі фото-випаровування і зіткнень.
