Новини науки

Україна потребує заходів з адаптації до зміни клімату на регіональному рівні.

Це один із основних висновків дослідження "Оцінка впливу, можливостей і пріоритетів для України у зв'язку зі зміною клімату", яке в грудні 2021 року презентувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом зі Світовим банком. У досліджені проаналізовано, які області України найбільш вразливі до зміни клімату в  сільському та лісовому господарстві за двома сценаріями підвищення температури до 2100 року: 2.4℃ та 4.3℃.

Сценарій підняття температури на 2.4℃ означає повільне скорочення викидів парникових газів. І згідно з планами та діями країн зі зменшення викидів парникових газів наразі світ рухається до підняття температури на 2.7℃. Проте цих зобов'язань недостатньо і країни мають діяти амбітніше, оскільки Паризькою угодою визначено не допустити підняття температури на 2℃.

А 4.3℃ — це сценарій, який передбачає навпаки зростання викидів до 2100 року, і матиме більш серйозні наслідки.

У сільському та лісовому господарстві зміна клімату проявлятиметься в збільшенні посушливості, зміні розподілу опадів та посиленні лісових пожеж. Зниження врожаю можливе для всіх сільськогосподарських культур, проте найбільшого зниження зазнають урожаї ячменю та кукурудзи, які є важливим експортним товаром. У 2020 році через несприятливі погодні умови експорт кукурудзи був втричі менший за 2019 рік.  

На графіку нижче видно волатильність врожайності пшениці, дані показують, наскільки змінюється ціна на пшеницю з року в рік. Останніми роками ця ціна зростає.

Зміна клімату — це про нестабільність кліматичної системи, тому важко передбачати, як саме змінюватиметься врожайність. Наприклад, за прогнозами, рівень озимої пшениці може вирости на 20-40% до 2050 року, проте непередбачуваність опадів може навпаки зменшити врожай пшениці. Для того, щоб бути готовими до непередбачуваних опадів, потрібно вже зараз на регіональному рівні впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату. Як от оцінка водних ресурсів регіону, вибір посухостійких культур.

У лісовому господарстві очікується зменшення площі, придатної для вирощування ялини, бука, сосни та дуба. А лісові пожежі, посухи та збільшення кількості комах негативно впливатимуть на якість та кількість лісу.

Найбільшого впливу зазнаватиме північ та північний схід України. Наприклад, у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях відбудуться найбільш значні втрати для домогосподарств, оскільки більша частина населення даних областей залежить від сільського господарства. Зміни призведуть до зростання бідності та нерівності в регіонах.

Загалом південні та центральні області ставатимуть більш сухими, а північні — навпаки, більш вологими. Якщо температура підніметься на 4.3℃ до кінця століття, на Півдні буде понад 100 тропічних ночей і до 135 літніх днів на рік. Це означає, що влітку буде більше надзвичайно спекотних днів і ночей, коли температура повітря не опускається нижче 20℃. Це негативно впливатиме на здоров'я людей і тварин, зменшення обсягів води та збільшення кількості посух. Для порівняння: у Києві у 1991-2010 роках було всього 4 тропічні ночі за рік.

Україна має вже зараз почати перехід до кліматично збалансованого сільського та лісового господарства: покращувати управління ґрунтами та водними ресурсами, розширювати ландшафтне різноманіття та відмовлятися від висаджування монокультур. Ще одним варіантом дій є підтримка та відновлення водно-болотних угідь, заплав, зупинка видобутку торфу. Вони допоможуть регулювати водний баланс місцевості.

Важливо забезпечити фінансування заходів із пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації. Фінансування має надаватися на досягнення конкретних заходів, які до 2030 допоможуть у реалізації Національно визначеного внеску та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Також існує потреба в збільшенні кількості досліджень на цю тему, а питання зміни клімату має бути включене до роботи галузевих міністерств і планів розвитку областей.