Найдетальніша карта космосу опублікована
Опублікована найдетальніша карта космосу
Сканування неба було зроблено за допомогою рентгенівського телескопа eROSITA.
На карті показані всі види енергетичних об’єктів і явищ, що спостерігаються в Чумацькому шляху і за його межами.
eROSITA Карта — результат першого повного сканування неба, зробленого рентгенівським телескопом eROSITA, що знаходяться на борту російсько-німецького космічного корабля SRG, який був запущений в липні 2019 року. Сканування неба почалося в грудні минулого року і завершилося в червні 2020-го.
Але це лише перша з восьми зйомок неба, які eROSITA проведе протягом наступних кількох років. У ході зйомок було каталогізовано близько 1,1 мільйона джерел рентгенівського випромінювання в космосі. Це і зірки Чумацького шляху, і надмасивні чорні діри в центрах інших галактик, деякі з яких знаходяться на відстані мільярдів світлових років від нас — ближче до початку Всесвіту.
На новій карті eROSITA показані об’єкти, яких ми раніше не бачили з-за слабкого випромінювання. Нові знімки «просто вражають», говорить астрофізик Харві Тананбаум з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики в Кембриджі (штат Массачусетс, США):
«У вас є приголомшлива можливість дивитися на ближні і дальні об’єкти… і, звичайно, вивчати ті ділянки, які вас найбільше цікавлять».
Рентгенівські промені мають кольорове кодування енергії: синій позначає найбільш високоенергетичні об’єкти, а далі, за спаданням енергії, слідують зелений, жовтий і червоний. До речі, червоне світіння на передньому плані виходить від гарячого газу поблизу Сонячної системи, а площина Чумацького шляху світиться синім, тому що газ і пил в диску поглинають все, крім найпотужнішого рентгенівського випромінювання.
Близько 20% об’єктів на карті eROSITA — це зірки Чумацького шляху з інтенсивними магнітними полями і гарячими коронами. Серед них видно нейтронні зірки, чорні дірки і білі карлики, а також залишки вибухів наднових. eROSITA також зобразив кілька зіркових зіткнень.
Наступні знімки eROSITA дозволяють астрономам не тільки виявити більше рентгенівських джерел, але і відстежувати, як об’єкти з часом змінюються.
За матеріалами: Новини науки
