Звичайний аналіз креатиніну може недооцінювати ризик хвороби нирок: велике дослідження порівняло три способи
Один показник креатиніну в крові не завжди достатньо точно відображає ризик, пов’язаний зі зниженням функції нирок. Велике шведське дослідження 6174 дорослих порівняло реально виміряну швидкість клубочкової фільтрації з трьома розрахунковими підходами: за креатиніном, за цистатином C та за комбінацією обох маркерів.
Швидкість клубочкової фільтрації, або ШКФ, показує, наскільки ефективно нирки очищають кров. У звичайній практиці її найчастіше не вимірюють безпосередньо, а оцінюють за формулою на основі аналізу крові.
Креатинін може бути занадто оптимістичним
Креатинін утворюється в м’язах, тому його рівень залежить не лише від роботи нирок. У людини з малою м’язовою масою креатинін може залишатися відносно низьким навіть при зниженій фільтрації, а в дуже м’язистої людини — бути вищим без вираженої патології нирок.
У новому дослідженні розрахунок тільки за креатиніном недооцінював зв’язок нижчої ШКФ із ризиком смерті порівняно з реально виміряною фільтрацією.
Цистатин C має інші переваги й недоліки. Він менше залежить від м’язової маси, але на його концентрацію можуть впливати запалення, функція щитоподібної залози та інші фактори. Формула лише за цистатином C, навпаки, дещо переоцінювала ризик.
Комбінація виявилася найближчою до прямого вимірювання
Найкраще з реальною ШКФ узгоджувалася формула, що використовує одночасно креатинін і цистатин C. Для смертності її оцінка статистично не відрізнялася суттєво від зв’язку, отриманого при прямому вимірюванні.
Дослідження також підтвердило клінічну важливість порогу 60 мл/хв/1,73 м², який давно використовується при визначенні хронічної хвороби нирок. Порівняно з рівнем 90, виміряна ШКФ 60 була пов’язана з вищою смертністю та більшим ризиком ниркової недостатності, що потребує замісної терапії.
Це не означає, що кожному пацієнту потрібно негайно робити аналіз цистатину C. У багатьох ситуаціях стандартна оцінка за креатиніном достатня. Але коли результат не узгоджується з клінічною картиною або рішення залежить від точності — наприклад, при дозуванні певних ліків — додатковий маркер може бути корисним.
Головний висновок роботи: функція нирок — складніша за одну цифру креатиніну, а комбінація незалежних біомаркерів може точніше відображати реальний ризик.
