Зуби динозавра показали, що він міг харчуватися морськими водоростями, винесеними на берег
Викопні зуби дали несподівану підказку про меню прибережних динозаврів: частина з них могла регулярно їсти морські водорості та інший матеріал, який шторми виносили на берег.
Сучасні узбережжя отримують так звані морські субсидії — потоки поживних речовин із океану на сушу. Викинуті водорості, молюски та інша органіка стають їжею для наземних тварин. Нова робота показує, що подібний процес існував і в мезозої.
Зуби зберігають хімічний підпис раціону
Дослідники аналізували структуру зношування та геохімічні характеристики емалі. Рослини суші й морські водорості ростуть у різних хімічних середовищах і можуть залишати відмінні ізотопні або мікроскопічні сліди.
Сукупність даних виявилася сумісною з тим, що динозаври не просто випадково заковтували водорості, а використовували прибережний ресурс як частину раціону.
Для великої травоїдної тварини це мало сенс. Свіжі водорості можуть бути багатими на мінерали, а після шторму їхні маси концентруються в одному доступному місці.
Межа між морською й наземною екосистемою була проникною
Палеоекологічні реконструкції часто розділяють сушу й море, але прибережні харчові мережі постійно обмінюються речовиною. Морські ресурси можуть підтримувати наземні популяції, а наземна органіка — навпаки потрапляти в океан.
Якщо динозаври використовували водорості, це змінює уявлення про їхню харчову гнучкість. Травоїдність не обовʼязково означала живлення лише листям, пагонами й наземними рослинами.
Такий раціон також міг бути сезонним або повʼязаним зі штормами. В окремі періоди берегова смуга могла ставати короткочасним, але дуже багатим джерелом їжі.
Знахідка ще раз показує, що викопний зуб — це не просто анатомічна деталь. За правильного аналізу він може зберегти інформацію про поведінку, середовище й навіть конкретні типи їжі тварини, яка жила десятки мільйонів років тому.
Подібні дані можуть допомогти й у реконструкції сезонної поведінки. Якщо морські ресурси були доступні лише після штормів або в певні пори року, зубний знос та ізотопні сигнали потенційно можуть показувати, чи використовували динозаври узбережжя епізодично чи регулярно.
Для перевірки гіпотези особливо важливі нові знахідки з інших прибережних формацій. Якщо схожий хімічний підпис повторюватиметься у різних видів і регіонів, морські субсидії доведеться включати до стандартних моделей харчових мереж мезозойських узбереж.
