Завтра настане вересневе рівнодення: чому день і ніч усе одно не будуть рівно по 12 годин
У ніч на 23 вересня настане вересневе рівнодення — момент, коли центр Сонця перетне небесний екватор і перейде в південну півкулю неба. Саме з цієї події в Північній півкулі астрономічно починається осінь.
Назва «рівнодення» натякає на рівні день і ніч, але в реальному календарі світла зазвичай трохи більше ніж 12 годин.
Чому день виходить довшим
Час сходу Сонця визначають за появою верхнього краю сонячного диска над горизонтом, а захід — за його зникненням. Але момент рівнодення геометрично стосується центру Сонця.
Додатково атмосфера заломлює світло й піднімає видиме Сонце приблизно на пів градуса біля горизонту. Ми бачимо його вже тоді, коли геометрично воно ще трохи нижче.
Разом ці два ефекти додають кілька хвилин денного світла зранку й увечері.
Що насправді означає рівнодення
У цей момент вісь Землі не нахилена до Сонця ні північною, ні південною півкулею. Сонячні промені падають прямовисно поблизу екватора.
У більшості місць Сонце сходить близько до географічного сходу й заходить близько до заходу, хоча рельєф і рефракція трохи зміщують видиму точку.
Після рівнодення в Північній півкулі ніч швидко подовжується, а висота Сонця опівдні зменшується.
Точна дата, коли світла й темряви в конкретному місті справді буде приблизно по 12 годин, називається equilux і може відрізнятися від рівнодення на кілька днів.
Тому рівнодення — насамперед геометрична подія орбіти Землі, а не буквальна доба з ідеально рівними половинами світла й темряви.
Для спостерігача рівнодення також зручне як простий спосіб перевірити орієнтацію горизонту: видимі точки сходу й заходу Сонця лежать найближче до географічних сходу та заходу.
Рівнодення також не прив’язане до календарної доби в усіх часових поясах. Один і той самий фізичний момент може припадати на вечір попереднього дня в Америці й на ранок наступного в Азії. Саме тому астрономічні таблиці часто наводять час у UTC, а місцеву дату потрібно перераховувати окремо.
У дні поблизу рівнодення швидкість зміни тривалості дня одна з найбільших за рік у середніх широтах. Саме тому наприкінці вересня вечірнє світло в Північній півкулі скорочується особливо помітно буквально від дня до дня.
