У зразках Рюгу знайшли амоній-вмісні глини: батьківський астероїд мав пізні солоні водні розчини
Зразки астероїда Рюгу, доставлені місією Hayabusa2, продовжують відкривати деталі хімічної історії ранньої Сонячної системи. У них знайшли амоній-вмісні глини — мінерали, які вказують на взаємодію породи з водними розчинами вже після формування батьківського тіла.
Особливо важливо, що ці розчини, ймовірно, були солоними й містили азотні сполуки.
Астероїд колись був хімічно активнішим
Сьогодні Рюгу — сухий і холодний уламок. Але його мінерали зберегли слід періоду, коли всередині більшого батьківського астероїда існувала рідка вода.
Тепло могло надходити від розпаду короткоживучих радіоактивних ізотопів у перші мільйони років після формування Сонячної системи.
Вода реагувала з первинними мінералами, утворювала глини й переносила розчинені елементи між порами та тріщинами.
Чому амоній особливо цікавий
Азот — один із ключових елементів для органічної хімії. Амоній у мінералах показує, що азот міг активно перерозподілятися водними розчинами всередині астероїда.
Це допомагає відновити, в якій формі леткі речовини потрапляли до внутрішньої Сонячної системи й потенційно доставлялися на молоді планети.
Зразки Рюгу особливо цінні тим, що не пройшли через земну атмосферу й не лежали роками на поверхні Землі, як метеорити.
Кожна нова знахідка дозволяє дедалі точніше реконструювати маленьку «водну лабораторію», яка існувала всередині астероїдного тіла понад 4,5 мільярда років тому.
Порівняння зразків Рюгу з матеріалом Бенну та метеоритами допоможе визначити, наскільки така азотно-водна хімія була типовою для вуглецевих астероїдів.
Амоній у глинах також дає підказку про температуру й кислотність давніх розчинів. Різні мінерали стабільні в різних умовах, тому їхнє спільне знаходження дозволяє поступово відновлювати хімічну карту водної фази. У цьому сенсі кілька мікрограмів Рюгу працюють як лабораторний журнал процесів, що відбувалися всередині астероїда.
Особливо цінно, що амоній зберігся всередині мінеральної структури, а не просто як випадкова поверхнева домішка. Це робить його надійнішим свідком давньої внутрішньої хімії батьківського тіла Рюгу.
