У Китаї знайшли напівводного древнього ссавця, який змінював зуби більше двох разів
Майже повний скелет дрібного ссавця ранньої крейди відкрив незвичайне поєднання ознак: тварина була пристосована до напівводного способу життя й водночас змінювала частину зубів більше двох разів.
Для сучасних ссавців типовою є дифіодонтія — молочний і постійний комплекти зубів. Нова скамʼянілість демонструє поліфіодонтію в окремих позиціях, тобто третє покоління зубів.
Зубна система виявилася менш «несучасною», ніж очікували
У зубних рядах дослідники побачили ознаки кількох хвиль заміни різців, іклів, премолярів і навіть частини моляроформних зубів. Це рідкісна риса серед ссавців і їхніх близьких мезозойських родичів.
Знахідка важлива для реконструкції того, як сформувався сучасний ссавцевий тип росту. Обмежена кількість зубних поколінь повʼязана з точним змиканням верхніх і нижніх зубів, складним жуванням та визначеним ростом черепа.
Якщо деякі ранні групи вдруге отримували додаткові заміни зубів, еволюція цієї ознаки була складнішою, ніж модель «один раз виникла й більше не змінювалася».
Скелет нагадує напівводних сучасних тварин
Кінцівки мали пропорції, сумісні з плаванням, а кістки хвоста були сплющені зверху вниз. За функцією такий хвіст міг нагадувати хвіст нутрії, а лапи, ймовірно, мали перетинки.
Це додає доказів, що мезозойські ссавці вже освоювали дуже різні екологічні ніші. Вони були не лише дрібними наземними нічними комахоїдними, як їх часто зображали раніше.
Дослідники припускають, що незвичайна заміна зубів могла бути повʼязана з хижим раціоном. Якщо зуби активно зношувалися під час поїдання твердої здобичі, додаткові покоління могли давати перевагу.
Скамʼянілість також зберегла важливі деталі середнього вуха та меккелевого хряща, що допомагає простежити ще одну ключову перебудову в еволюції ссавців — відокремлення слухових кісточок від нижньої щелепи.
Наявність кількох поколінь зубів також змушує переоцінити звʼязок між заміною зубів і ростом тіла. Якщо ранній ссавець міг поєднувати складне жування з додатковими замінами, сучасний двокомплектний тип був не єдиним можливим еволюційним рішенням.
Ще одна важлива деталь — майже повна збереженість скелета. Для мезозойських ссавців це рідкість, тому один екземпляр одночасно дає інформацію про зуби, слуховий апарат, кінцівки та хвіст. Завдяки цьому дослідники можуть повʼязувати окремі анатомічні риси з конкретним способом життя, а не розглядати їх ізольовано.
