У Чумацькому Шляху знайшли перший мікроблазар — його релятивістський джет спрямований майже прямо на Землю
Астрономи виявили перший відомий мікроблазар у Чумацькому Шляху. Система IRAS 18293−0941 містить чорну діру зоряної маси, яка поглинає речовину масивної зорі-компаньйона та запускає вузькі релятивістські струмені плазми.
Особливість системи полягає у геометрії: один із джетів спрямований майже вздовж нашої лінії зору. Через релятивістські ефекти його випромінювання для земного спостерігача значно посилюється.
Малий аналог активного ядра галактики
Звичайний блазар — це активна галактика з надмасивною чорною дірою, джет якої випадково спрямований майже прямо на Землю. У мікроблазарі працює подібна фізика, але центральна чорна діра має зоряну масу.
IRAS 18293−0941 розташована приблизно за 12 тисяч світлових років від нас. Чорна діра обертається навколо масивного компаньйона приблизно раз на 11 діб і перетягує частину його речовини.
Газ утворює акреційний диск, нагрівається й поступово падає до чорної діри. Частина речовини, однак, не перетинає горизонт подій, а спрямовується магнітними полями вздовж осі обертання та викидається у вигляді двох протилежних джетів.
Система прихована пилом, але яскрава в радіодіапазоні
У видимому світлі IRAS 18293−0941 майже не помітна через велику кількість міжзоряного пилу на лінії зору. Саме радіо- та інфрачервоні спостереження дозволили відновити її структуру.
Орієнтація джета робить систему особливо цінною для дослідження релятивістської фізики. Коли плазма рухається майже зі швидкістю світла у напрямку спостерігача, випромінювання підсилюється, а часові зміни здаються швидшими.
На відміну від надмасивних чорних дір, де великі зміни можуть тривати роками або століттями, системи зоряної маси еволюціонують значно швидше. Це дозволяє спостерігати повний цикл акреції та активності джета за доступний для людини час.
Перший мікроблазар Чумацького Шляху фактично дає астрономам компактну й близьку лабораторію для перевірки процесів, які в набагато більшому масштабі відбуваються в активних ядрах далеких галактик.
Мікроблазар також допоможе перевірити, наскільки однаково масштабуються джети в чорних дір різної маси. Якщо ті самі безрозмірні параметри описують і зоряні системи, і активні ядра галактик, це стане сильним аргументом на користь універсальності механізму акреції та запуску релятивістських струменів.
