Сканування мозку виявило можливий механізм втоми та «туману» при тривалому COVID
Нове дослідження з використанням нейровізуалізації виявило зміни в дофаміновій системі мозку у людей із тривалим COVID. Автори припускають, що цей механізм може бути повʼязаний із двома поширеними симптомами — стійкою втомою та так званим «мозковим туманом».
Тривалий COVID обʼєднує різні симптоми, які зберігаються або виникають після гострої інфекції SARS-CoV-2. До них можуть належати слабкість, труднощі з концентрацією, порушення памʼяті, задишка, біль і розлади сну.
Дослідники побачили зміни в дофамінових шляхах
Дофамін — нейромедіатор, який бере участь у мотивації, контролі рухів, увазі, навчанні та відчутті винагороди. Порушення його роботи може проявлятися не лише руховими симптомами, а й зниженням енергії та когнітивної ефективності.
За допомогою спеціалізованого сканування команда оцінила показники дофамінової системи у людей із тривалими симптомами після COVID-19. Отримані результати відрізнялися від показників контрольної групи.
Особливу увагу привернула можливість того, що запальні процеси після інфекції можуть впливати на клітини та сигнальні шляхи, які регулюють дофамін.
Результат може пояснити частину симптомів, але не всі
Тривалий COVID є дуже неоднорідним станом. У різних людей можуть домінувати серцево-судинні, дихальні, неврологічні або системні прояви. Тому один біологічний механізм навряд чи пояснить усі варіанти захворювання.
Нові дані стосуються передусім групи пацієнтів із вираженою втомою та когнітивними труднощами. Саме для них порушення дофамінової регуляції може виявитися найбільш актуальним.
Дослідження поки не означає, що препарати, які впливають на дофамін, слід використовувати для лікування тривалого COVID. Для цього потрібні окремі клінічні випробування.
Проте наявність конкретного нейробіологічного сигналу важлива сама по собі. Вона може допомогти розділяти пацієнтів на більш однорідні підгрупи та створювати точніші підходи до лікування.
Наступним кроком стане перевірка результату на більших вибірках і спостереження за тим, чи змінюються показники дофамінової системи разом із покращенням або погіршенням симптомів.
Якщо звʼязок підтвердиться, це може стати одним із кроків до обʼєктивніших біомаркерів тривалого COVID і до терапій, спрямованих на конкретні механізми, а не лише на окремі симптоми.
