Наука пояснює світ і формує майбутнє
Новини науки Розповідаємо про науку з 2011 року
Новини медицини

Протисудомний леветирацетам уповільнив ріст агресивних дитячих гліом у передклінічних моделях

Протисудомний леветирацетам уповільнив ріст агресивних дитячих гліом у передклінічних моделях

Звичайний протисудомний препарат леветирацетам показав несподіваний протипухлинний ефект у передклінічних моделях агресивних дитячих гліом. Він не просто впливає на судоми, а порушує електричну взаємодію між здоровими нейронами та пухлинними клітинами.

Дифузні серединні гліоми особливо небезпечні: вони виникають у критичних структурах мозку й спинного мозку, де операція часто неможлива.

Пухлина використовує активність нейронів як сигнал росту

За останні роки стало зрозуміло, що деякі гліоми утворюють функціональні контакти з нейронами. Електрична активність здорової нервової тканини може стимулювати ріст ракових клітин.

Леветирацетам змінює синаптичну передачу і, за даними роботи, зменшував цей патологічний звʼязок.

У тваринних моделях це супроводжувалося повільнішим ростом пухлини. Особливо важливо, що препарат уже давно застосовують у людей і його фармакологія добре відома.

Відомий препарат може отримати нове онкологічне застосування

Перепрофілювання наявних ліків іноді дозволяє швидше перейти до клінічних випробувань, ніж створення нової молекули з нуля.

Втім, ефект у моделі ще не означає, що препарат продовжить життя дітей із такою пухлиною. Потрібні спеціально сплановані клінічні дослідження, дозування та оцінка комбінацій із променевою й іншою терапією.

Робота важлива ще й концептуально: нервова система перестає бути просто тканиною, в якій росте пухлина. Вона сама може стати активним учасником онкологічного процесу.

Якщо цю взаємодію вдасться безпечно розірвати, це відкриває окремий клас терапій, спрямованих не на мутацію пухлини, а на її електричні звʼязки з мозком.

Відомий профіль безпеки леветирацетаму є перевагою, але не гарантує, що онкологічні дози й тривалість будуть такими самими, як при епілепсії. Для протипухлинного ефекту може знадобитися інший режим.

Крім того, пухлинно-нейронні контакти можуть відрізнятися між пацієнтами. Майбутні дослідження мають зʼясувати, чи існують біомаркери, які покажуть, у кого блокування електричного звʼязку буде найбільш ефективним.

Особливо важливо, що леветирацетам добре проникає в центральну нервову систему. Для пухлин мозку це критична властивість: багато потенційних препаратів втрачають ефективність саме через гематоенцефалічний барʼєр.