Новини науки

Дослідники раптово виявили жабу-арлекіна, яку довго вважали повністю вимерлою. Цей рід налічує додатково 100 інших яскравих підвидів амфібій, які постраждали від раптового поширення шкіроїдного хітридного гриба.

В останні роки приблизно одна третина жаб-арлекінів, які, ймовірно, вимерли з 1950-х років, була знову відкрита, як повідомляють дослідники.

Ця новина є "проблиском надії", коли для амфібій у всьому світі настали "темні часи", як каже біолог з охорони природи в Університеті штату Мічіган в Гікорі Корнерс Кайл Джейнс.

Жабу, яку вдалося знайти, розхитала інтерес у вчених щодо того, скільки жаб-арлекінів змогли уникнути масового вимирання. Чорно-жовта жаба колись була дуже поширена в еквадорських Андах.

Проте, потім з'явився грибок, який став небезпечним для цього виду жаб і вже впродовж 1988 по 1989 роки дослідники помітили, що жаби практично повністю зникли. Кілька років поспіль люди шукали будь-які сліди чи натяки на існування цього виду жаб.

Науковці провели широкі опитування, а пастори пропонували навіть винагороду своїм парафіянам за кожну таку жабку всім, хто міг знайти її. Люди майже втратили надію, проте у 2016 році хлопчик знайшов популяцію цих жаб у гірській долині в Еквадорі.

Тоді дослідники вважали це справжнім дивом, адже жаб уже вважали вимерлими. Вчені розгорнули програму розведення жаб-арлекінів. У 2019 році Кайл Джейнс був частиною групи дослідників, які відвідали лабораторію Коломи, щоб дізнатися, як ці жаби обдурили смерть. Після того, як жаби повернулися на місце, де їх знайшов хлопчисько раніше, команда почала чути про інші зниклі види арлекінів, яких помітили вперше за багато років.

Ці історії спонукали Джейнса, Колому та їхніх колег переглянути звіти, щоб побачити, скільки жаб-арлекінів знову з’явилося. З понад 80 видів, які зникли безвісти з 1950 року, 32 види були помічені протягом останніх двох десятиліть — це набагато більше, ніж очікувала команда.

Дослідження, подібні до цього, можуть слугувати стартовим майданчиком для розуміння того, як амфібії можуть пережити подвійну загрозу хвороби та зміни клімату, каже Валері Маккензі, еколог з Університету Колорадо в Боулдері, яка не брала участі в дослідженні.