Новини науки

Це буває рідко, але часом небо настільки чисте та винятково прозоре, що можна помітити зелений спалах у той момент, коли найвища точка сонця сходить або сідає.

Ще в школі нам розповідали, коли сонячне світло, яке здається суто білим, проходить через скляну призму, воно заломлюється або згинається. Різні довжини хвиль світла згинаються різною мірою — так призма здатна розсіювати промінь білого світла в спектрі веселки, пише Space.

Дослідники зазначають, що розсіювання заломлених кольорів також можна спостерігати в неякісні біноклі й телескопи. Річ у тім, що в недорогих приладах оптика зазвичай не вирівняна належним чином, а тому деколи ми можемо побачити Місяць із помаранчево-жовтим відтінком з одного боку та блакитним — з іншого. Однак важливо розуміти, що Сонце, як і Місяць, який відбиває пряме сонячне світло назад до Землі, насправді складаються зі "стопки різнокольорових зображень". Утім, зазвичай ми бачимо ці кольори одночасно, а тому вони здаються нам більш-менш білими.

Атмосфера діє як лінза

Коли Сонце розташоване поблизу східного або західного горизонту, атмосфера Землі, по суті, поводиться подібно до неякісної оптики, розділяючи "стопку різнокольорових зображень". Зелені й особливо сині зображення складаються з коротких хвиль і розсіюються в повітрі, тоді як червоні та помаранчеві кладаються з довгих хвиль. У результаті вони виробляють червоні та помаранчеві кольори, які ми, як правило, бачимо на сході й заході сонця.

Однак у деяких особливих випадках, коли небо дуже чисте та винятково прозоре, крихітну ділянку зеленого зображення можна розрізнити якраз у той момент, коли найвища точка сонця сходить або сідає. Це трапляється вкрай рідко та відоме як "зелений спалах".

Дослідники зазначають, що зелене світло створює атмосферне заломлення світла, через яке об'єкти біля горизонту здаються трохи вищими в небі, ніж вони насправді є. Заломлення синього та зеленого світла сильніше, ніж жовтого чи червоного, а тому синє світло Сонця підіймається дещо більше, ніж червоне. Саме цей слабкий ефект призми атмосфери призводить до появи блакитної або зеленої облямівки на верхньому краї сонця.

Сучасні спостереження

Перші згадки про це дивовижне явище з'явилися відносно недавно — в останні 160 років. Це здається дивним, оскільки вчені вважали, що старанні спостерігачі за небом стародавнього Китаю, Японії та Вавилону мали б звернути увагу на таке дивовижне явище.

Дослідники зазначають, що перший науковий запис про зелений спалах було зроблено 1865 року, коли вчений помітив "сліпучий смарагдовий спалах" на сході сонця над далекою горою. Утім, до 1883 року вчений не став публікувати свої спостереження, він зробив це лише тоді, коли повідомлення про зелені спалахи стали з'являтися в різних куточках світу.