Новини науки

Велика частка зірок у Всесвіті закінчить своє існування у вигляді білого карлика – невеликої за розмірами, але масивної зорі. Й саме біля такого компактного об'єкта виявили натяки на існування планети.

Повідомляється про білого карлика WD1054–226, в якого науковці виявили кільце планетарних уламків, що натякає на можливе існування екзопланети. Найцікавіше те, що така планета буде розташованою у зоні, що придатна для життя: там може існувати рідка вода та можуть бути комфортні температури, а, відповідно, ці умови будуть комфортними для зародження та існування життя.

Детальніше про відкриття

Досліджуючи невеликі білі карлики, науковці помічали свідчення того, що навколо них обертаються планети. Свідчення ці були, як пишуть дослідники, "непрямими, але переконливими". Вся річ тут була у тому, що науковці виявляли ознаки тяжких металів у просторі навколо "померлої зірки" – це вказувало на акрецію речовини та утворення планетезималей.

білий карлик WD1054–226 з хмарою уламків та планетою

Спостерігаючи за системою білого карлика WD1054–226, науковці помітили регулярні затемнення. Вчені припускають, що це може бути кільце з малих планетарних тіл, які перебувають біля межі Роша й руйнуються. Також свідчення існування такого кільця (чи диска) з уламків та пилу підтверджується інфрачервоним випромінюванням.

Провали у світимості WD1054–226 відповідають 65 рівномірно розташованим хмарам планетарного сміття, що обертаються навколо зірки кожні 25 годин. Дослідники дійшли висновку, що точна регулярність транзитних структур (затемнення світла зірки відбуваються кожні 23 хвилини) може свідчити, що це кільце утримується в такому точному положенні завдяки існуванню планети, яка розташована вище – прямо у зоні, що придатна до життя.

Що таке "межа Роша"?

Межа Роша – це найменша можлива відстань до центрального космічного тіла, на якій може перебувати супутник цього тіла та водночас зберігати цілісність. Якщо тіло перетне межу Роша, то центральний об'єкт зруйнує його своєю гравітацією.

Виявлені нами структури розміром з Місяць є неправильними та пилоподібними (наприклад, кометоподібними), а не твердими сферичними тілами, – розповідає автор дослідження Джей Фарахі.

Також науковець додає, що без впливу планети на навколозоряне кільце тертя та зіткнення призвели до того, що структури розосередилися б, втративши точну регулярність у затемненні карлика WD1054–226, що спостерігається. Прецеденти такої регуляції існує в Сонячній системі – це гравітаційний вплив супутників Нептуна та Сатурна, який забезпечує існування стабільних кільцевих структур.