Новини науки

У всякому разі, якщо мова йде про генетичну схильність до цієї недуги. До такого висновку прийшли вчені з Фінляндії.

Сьогодні ожиріння розглядають як хронічне захворювання обміну речовин, яке може розвинутися в будь-якому віці. Поширеність цієї недуги зростає в цивілізованих країнах, причому незалежно від спадкових факторів. У США ожирінням страждають 36,2 відсотка населення.. Найменш схильні до захворювання жителі Індії (3,9 відсотка) і Японії (4,3 відсотка).

Ожиріння необхідно відрізняти від надмірної ваги. У першому випадку індекс маси тіла (ІМТ) у дорослих людей більше або дорівнює 30, а в другому — менше або дорівнює 25. Зайву вагу в нашій країні мають близько 60 відсотків жителів, а в Штатах — 70 відсотків. Поширення ожиріння збільшилося більш ніж удвічі з 1975 року по сьогоднішній день. І у 2016 році в усьому світі налічувалося понад 600 мільйонів дорослих людей з ожирінням.

Проблема пов’язана з розвитком серцево-судинних захворювань, діабету, порушень в роботі опорно-рухового апарату, деяких онкологічних захворювань. Також вона викликає зниження когнітивних функцій і психологічну незадоволеність своїм зовнішнім виглядом.

Відомо, що ожиріння пов’язане зі змінами чутливості мозку до інсуліну і функції нейромедіаторів. Ці зміни можуть пояснити підвищений апетит і переїдання. Але чи здатний мозок “виявити” подібні зміни ще до того, як у людини розвинеться ожиріння, і підвищать вони ризик його розвитку в майбутньому, досі не відомо. Вчені з Університету Турку (Фінляндія) вирішили пролити світло на це питання. Результати їх роботи опубліковані в International Journal of Obesity.

У дослідженні взяли участь молоді чоловіки, які не страждають ожирінням, але з різними профілями ризику його розвитку. Його оцінювали виходячи зі звичок учасників, ІМТ та сімейного анамнезу, включаючи ожиріння у батьків і діабет другого типу. Всього в дослідженні брала участь 41 людина.

Результати показали, що сімейні фактори ризику розвитку ожиріння пов’язані зі зміною передачі сигналів інсуліну в мозку, а також зі зниженням функцій опіоїдної (сукупність опіатних рецепторів в різних органах і тканинах, їх лігандів і системи шляхів їх взаємодії) і ендоканабіноїдної систем (групи рецепторів в мозку, що бере участь у безлічі фізіологічних процесів, включаючи апетит, відчуття болю, пам’ять, настрій) регуляції.

“Таким чином, порушення в нейронних мережах, що контролюють насичення й апетит, може спостерігатися ще до того, як у людини розвинеться ожиріння, і ці зміни мозку пов’язані з сімейними факторами ризику ожиріння. Результати можуть мати значення для розробки заходів профілактики й терапії цієї недуги. Вони показують, що мозок і центральна нервова система — важливі мішені в Лікування ожиріння», — розповів провідний автор дослідження з Університету Турку Тату Кантонен.